Беззбитковість чи фіксація — дилема

Угода йде в плюс, ціна наближається до зони, ви переміщуєте стоп у точку входу. Через двадцять хвилин стоп спрацьовує, ціна розвертається і рухається до вашої мети без вас. У журналі — нуль, у голові — «зате не втратив».

Повторіть це тридцять разів, і ви отримаєте систему, яка не втрачає гроші на збиткових угодах і не заробляє на прибуткових.

Про те, де стоп стоїть спочатку, — у статті «Правила встановлення стоп-лосу». Тут мова йде лише про його перенесення та про часткове закриття позиції.

Мотив завжди один: усунути ризик з відкритої позиції. Після перенесення найгірший результат угоди — нуль, і далі можна спостерігати за рухом без тиску.

Ціна за це теж одна, і вона не в грошах поточної угоди, а в статистиці. Стоп у точці входу стоїть там, де немає жодних структурних підстав його ставити: ціна не зобов’язана враховувати вашу точку входу, і звичайний відкат усередині робочого руху знімає такий стоп у звичайному порядку.

Саме це й з’їдає едж. Поширена помилка — сприймати кожну зону інтересу як проблемну зону, і при наближенні ціни до такого діапазону «позиції нерідко фіксуються достроково або стопи переводяться в беззбиткову зону, в результаті знижується загальний потенціал угод на дистанції». До того ж страх помилки, через який трейдер підсвідомо шукає фактор, що ставить під сумнів його ж ідею.

Найкращий варіант — це, відповідно до вашого торгового підходу, скласти чітку статистику.
Фіксуючи позиції як без використання b/e, так і з ним.
Лише за таких умов ви зможете об’єктивно оцінити ефективність чи неефективність даного інструменту, і це не ґрунтуватиметься на страху чи жадібності.

Часткова фіксація вирішує те саме завдання м’якше: частина позиції закривається, решта продовжує працювати відповідно до початкової мети.

Де фіксувати першу частину?

Перша фіксація здійснюється на найближчих зонах ліквідності або неефективності, друга — при оновленні максимуму.

Яку частку фіксувати?

Якщо ви працюєте в рамках бічного руху, 80% обсягу позиції завжди фіксується всередині бічного руху (біля меж), 20% можна залишити на випадок справжнього виходу.

При роботі за трендом, найчастіше, здійснюється фіксація 70% у найближчих проблемних зонах, 30% — на подальше оновлення структурного екстремуму.

https://www.tradingview.com/x/Zux44bF3/

Золотої середини ви не знайдете у джерелах, все дуже індивідуально. Трейдинг — це цифри, тому потрібно розраховувати прибутковість відповідно до вашого торгового підходу та різних варіантів управління ризиками.

У своїй практиці я дійшла до повної фіксації на рівні 2RR, без використання B/E.
У моєму випадку використання беззбитковості, здебільшого, обмежує мій прибуток, а не скорочує збитки. А фіксація на рівні 2,5/3 RR приносить менший відсоток прибутковості, ніж 2RR.
Довіряйте цифрам, а не відчуттям.