Чотири найбільші страхові компанії Японії – Nippon Life, Dai-ichi Life, Sumitomo Life та Meiji Yasuda – зафіксували сукупні нереалізовані збитки у розмірі ¥15.13 трлн ($96 млрд) за державними облігаціями (JGBs) станом на кінець червня 2026 року. Цей показник зріс приблизно на 7% порівняно з попереднім кварталом.

Зростання доходності облігацій, спричинене політикою нормалізації Bank of Japan, призвело до зниження ринкової вартості портфелів, які накопичувалися під час періоду від’ємних ставок. Хоча збитки наразі є бухгалтерськими через намір компаній утримувати активи до погашення, існує ризик ліквідності: масове розірвання страхових контрактів може змусити фінансові інституції продавати облігації, фіксуючи втрати.

Для глобальних ринків це створює тиск через позицію Японії як найбільшого іноземного власника казначейських облігацій США з активами на ~$1.14 трлн. Одночасне зміцнення єни та зростання ставок у Японії може спровокувати закриття carry trade, що традиційно впливає на волатильність ризикових активів, включаючи Bitcoin.

Економісти зазначають, що спад прибутків у сфері штучного інтелекту не обов'язково спровокує масштабну макроекономічну рецесію. Наслідки залежатимуть від причин реверсу: конкуренція може лише перерозподілити доходи від виробників AI до користувачів, таких як фінансові послуги та healthcare.

Найбільші ризики пов'язані зі слабким попитом на AI, що вдарить по виробництву напівпровідників, хмарних обчисленнях та будівництві дата-центрів. Найбільш вразливими економіками у цьому сценарії є Taiwan, Korea, Mexico, China та U.S., тоді як Europe має відносно низький рівень ризику в короткостроковій перспективі.

У разі тривалого падіння попиту через переоцінку технологічного потенціалу AI, довгостроковими невдахами можуть стати U.S., U.K. та Switzerland через їхню високу залежність від впровадження цих технологій.