Що таке Центральний Банк і як він впливає на ринки?

Центральний банк (ЦБ) - це установа, відповідальна за здійснення монетарної політики в країні. ЦБ є єдиним органом, уповноваженим випускати національну валюту та регулювати грошовий і кредитний обіг. В Україні Центральним банком є НБУ. Давайте тепер розглянемо, чим саме вони займаються.

Основні функції ЦБ

Центральний банк випускає і контролює національну валюту, регулюючи обсяг грошей в обігу. Це дає йому змогу впливати на інфляцію та загальну економічну стабільність у країні.

ЦБ встановлює ключові відсоткові ставки, впливаючи на рівень відсоткових ставок за позиками і вкладами. Це впливає на витрати, інвестиції та економічну активність загалом.

Центральний банк стежить за банківською системою, забезпечуючи її стабільність і надійність. Він встановлює вимоги до резервів, проводить банківські ревізії та надає фінансову підтримку в разі криз.

Центральний банк може втручатися в те, що відбувається на ринках валют для стабілізації курсу своєї національної валюти. Як приклад можна згадати період з кінця лютого 2022 року до липня 2022 року, коли НБУ "тримали" офіційний курс гривні на рівні близько 29.25 +1% з метою уповільнення інфляції та стабілізації економічної ситуації в країні.

Роль ЦБ США в економіці та його вплив на світові фінансові ринки

Федеральна резервна система США, або просто Федрезерв (Federal Reserve), є центральним банком Сполучених Штатів Америки. Мало хто не чув про ФРС та їхні відсоткові ставки. Хто вони такі і як впливають на ринки?

Історично так склалося, що долар є головною резервною валютою у світовій економіці. Багато країн тримають резерви в доларах, і світові торговельні операції часто проводяться в цій валюті. При цьому США є однією з провідних економік світу. Саме тому політика ФРС може істотно впливати на вартість долара і, як наслідок, на світові фінансові ринки. Світова економічна машина схожа на павутину, в якій усі взаємопов'язані. Будь-які зміни в грошово-кредитній політиці США можуть істотно впливати на залежні від долара країни.

Чим займається ФРС?

• Федеральна Резервна Служба США визначає та управляє монетарною політикою країни. ФРС регулює відсоткові ставки, контролює обсяг грошей в обігу, контролює ліквідність на ринках, вилучаючи або додаючи її на ринки, прагне підтримувати стабільність цін і повну зайнятість. 
• Крім цього, ФРС наглядає за банківською системою США, забезпечуючи її стабільність і надійність. Вона встановлює вимоги до резервів, проводить регулярні перевірки банків і надає ліквідність у періоди фінансових криз. 
• Федрезерв бере активну участь у протидії фінансовим кризам. У відповідні періоди він може знижувати відсоткові ставки, надавати кредити фінансовим установам і запроваджувати інші заходи для стабілізації фінансових ринків.

Як ФРС веде монетарну політику?

Монетарна політика являє собою стратегії та заходи, яких вживають державні інститути для регулювання обсягу грошової пропозиції з метою забезпечення стабільності цін, підтримання економічного зростання і зниження рівня безробіття. Вона спрямована на регулювання грошової пропозиції та вартості грошей з метою досягнення макроекономічної стабільності та цілей ФРС. ФРС здійснює монетарну політику країни, використовуючи кілька основних інструментів:

• Відсоткові ставки: ФРС встановлює цільову відсоткову ставку, яка слугує орієнтиром для відсоткових ставок на ринку.
• Операції на відкритому ринку: ФРС може проводити операції на відкритому ринку, купуючи або продаючи державні цінні папери. 
• Резервні вимоги: ФРС встановлює мінімальні вимоги до резервів, які банки повинні тримати. Зміни в цих вимогах можуть впливати на доступність позикових коштів і, отже, на обсяг грошей в обігу.
• Прямий вплив на процентні ставки: крім цільової ставки, ФРС може використовувати й інші інструменти, наприклад, комунікацію. Офіційні заяви, виступ глави ФРС і брифінги можуть впливати на очікування ринку і формувати уявлення про очікувану політику ФРС. Саме тому економісти звертають увагу не тільки на пресконференції, на яких озвучується відсоткова ставка, а й на так звані FOMC Meeting'и.
• Макропруденційні заходи: ФРС може також запроваджувати макропруденційні заходи, спрямовані на регулювання фінансового сектору загалом з метою запобігання системним ризикам.

Макропруденційні заходи - це заходи та інструменти, яких вживають регулятори та центральні банки з метою забезпечення стабільності фінансової системи в цілому. Ці заходи спрямовані на запобігання або пом'якшення системних ризиків, які можуть виникнути з діяльності фінансових інститутів. Основне завдання макропруденційних заходів - запобігання кризам і мінімізація їхнього впливу на фінансову систему та реальну економіку.

Процентні ставки ФРС 

Відсоткові ставки Федеральної Резервної Системи (ФРС) мають значний вплив на фінансові ринки, і навіть на ті, що далеко за межами США.

Процентна ставка Федеральної резервної системи (ФРС) у США - це свого роду "базовий відсоток", який визначає, за якою ставкою комерційні банки можуть позичати кошти у Федерального резервного банку. Це - ключовий інструмент у руках ФРС для управління економікою.

Високі відсоткові ставки можуть стримувати інфляцію, але при цьому гальмувати економічне зростання і робити кредити дорожчими. Низькі процентні ставки стимулюють економіку, але підвищують ризик інфляції. Відсоткова ставка ФРС відіграє ключову роль у формуванні фінансових ринків, включаючи форекс, фондові біржі, ринок облігацій і навіть криптовалюти. Розглянемо, як процентні ставки часто впливають на різні ринки:

• Ціни на облігації: підвищення процентних ставок ФРС часто супроводжується зниженням цін на облігації. Облігації, випущені до підвищення ставок, починають втрачати в ціні, щоб привести прибутковість до поточних рівнів процентних ставок.
• Акції: зазвичай підвищення процентних ставок може стримувати зростання цін акцій. Причин цьому багато: небажання купувати, відсутність грошових запасів для інвестування через важку економічну ситуацію в країні, зміна фокусу на вихід у долар або ж інвестори можуть віддати перевагу більш стабільним доходам від облігацій за більш високих ставок.
• Валютний ринок: зростання відсоткових ставок може спонукати інвесторів віддавати пріоритет долару, виходячи з більш ризикових активів. Робиться це з метою "пересидіти" період турбулентності. Закономірність така, що чим вищою є ставка ФРС, тим сильнішим є долар, але це не правило і в реальності через додаткові фактори все може бути інакше.
• Ринок нерухомості: підвищення відсоткових ставок може стримувати активність на ринку нерухомості, оскільки вищі ставки можуть робити іпотечне кредитування дорожчим.

Підвищення ставок може вплинути на загальну економічну активність, стримуючи інвестиції та споживання. ФРС використовує відсоткові ставки, щоб досягти своїх цілей, включно із забезпеченням стабільності цін, максимізацією зайнятості та підтриманням стійкості фінансових ринків. Зміни у відсоткових ставках ФРС можуть викликати значні реакції на фінансових ринках і формувати загальну економіку країни.

Роль ФРС у кризі 2008 року 

Після того, як ми розглянули функції ФРС і вивчили чим вона займається, давайте розглянемо на реальному прикладі - кризі 2008 року. Під час фінансової кризи 2008 року Федеральна резервна система (ФРС) США вжила низку заходів для стабілізації фінансової системи і пом'якшення негативних наслідків кризи.

Зниження відсоткових ставок: ФРС швидко знизила ключову відсоткову ставку, прагнучи сприяти доступності кредиту та стимулювати економіку. Це було зроблено з метою полегшення боргового навантаження на домогосподарства і підприємства, таким чином вони хотіли запобігти подальшому поширенню кризи.

Програми кількісного пом'якшення (QE): ФРС запустила кілька програм QE, які передбачали масовий викуп облігацій, іпотечних цінних паперів та інших фінансових активів на ринку. Під час програм QE, Федеральна Резервна Система (ФРС) США купує облігації та інші активи на фінансових ринках. Це призводить до збільшення попиту на ці активи, що, своєю чергою, знижує прибутковість (підвищує ціни) і стимулює позичальників, оскільки процентні ставки на ринку знижуються. ФРС купила іпотечні цінні папери на суму понад 1 трильйон доларів. Це допомогло стабілізувати ринок іпотечних кредитів і знизити ризики для банків, які володіли цими паперами.

ФРС купує іпотечні цінні папери

Програми кількісного пом'якшення (Quantitative Easing, QE) являють собою монетарну політику, за якої центральний банк збільшує грошову пропозицію, шляхом купівлі фінансових активів на відкритому ринку. Метою QE є стимулювання економіки, зниження процентних ставок і підтримка зростання.

Порятунок фінансових установ: ФРС брала активну участь у порятунку ключових фінансових інститутів, надаючи їм фінансову підтримку і сприяючи їхній фінансовій стабілізації. Наприклад, Bank of America отримав фінансову підтримку від ФРС у вигляді кредитів і гарантій, щоб зміцнити свою фінансову позицію.

На той момент ФРС кількома способами підтримувала функціонування Bank of America:

• ФРС надала Bank of America кредитні лінії, що дало змогу банку отримати додаткові кошти в умовах кризи і зміцнити свою ліквідність.
• ФРС надала гарантії та страхування для певних активів Bank of America. Цей захід був спрямований на зниження ризиків і зміцнення довіри до банку.
• Bank of America також брав участь у програмі зі стабілізації активів (Troubled Asset Relief Program, TARP), у рамках якої держава надавала фінансову допомогу фінансовим інститутам. 

Підтримка з боку ФРС допомогла запобігти потенційному банкрутству Bank of America і пом'якшити вплив кризи на фінансову систему.

Співпраця з іншими центральними банками: ФРС співпрацювала з іншими глобальними центральними банками, координуючи зусилля зі стабілізації світової фінансової системи. Оскільки криза 2008 року вийшла далеко за межі США (знову доводить вплив економіки США на світ), ФРС вирішили, що буде краще об'єднатися задля спільної мети, і тоді вийде витягнути економіку з "ями". 

Загалом, роль ФРС у кризі 2008 року була спрямована на стабілізацію фінансової системи, підтримання ліквідності та стимулювання економічного відновлення.

Однак що вони зробили, щоб уникнути подібних криз у майбутньому? Після кризи, ФРС ухвалила низку регуляторних змін і впровадила макропруденційні заходи з метою запобігання подібним кризам у майбутньому: 

Буфери капіталів: встановлення додаткових вимог до рівня капіталу, які банки мають підтримувати залежно від кон'юнктури та системних ризиків.

Стрес-тестування: оцінка, як фінансові установи витримують стресові сценарії або екстремальні умови.

Обмеження щодо позичальників: встановлення обмежень за обсягом позик або рівнем заборгованості, щоб запобігти надмірному кредитуванню та ризикам.

Обмеження щодо ліквідності: регулювання доступу до короткострокових фінансових ресурсів для запобігання ліквідним кризам.

Моніторинг системних фінансових установ: посилений нагляд і моніторинг фінансових інститутів, які можуть мати значний вплив на фінансову систему при своєму краху.

Наприклад, на початку пандемії COVID-19 у 2020 році Федеральна резервна система США (ФРС) вжила низку заходів для пом'якшення негативних економічних наслідків. У березні 2020 року ФРС знизила ключову відсоткову ставку до близької до нуля в межах 0-0,25%, що було зроблено з метою стимулювання економіки та забезпечення доступності дешевого кредиту для підприємств і домогосподарств.

Ці заходи мали позитивний вплив і на ринки криптовалют. У результаті цих заходів безробіття знизилося, а економіка почала відновлюватися.

Крім того, ФРС запустила різні програми підтримки фінансових ринків і бізнесу. Однією з таких програм була купівля активів на відкритому ринку, включно з облігаціями та іншими фінансовими інструментами, з метою підтримки ліквідності та стійкості фінансової системи.

ФРС також робила додаткові кроки, щоб забезпечити доступність кредиту, зокрема створення програми фінансування для малого бізнесу (Main Street Lending Program) і розширення програми кредитування з використанням програми захисту робочих місць (Paycheck Protection Program).

Ці кроки Федеральної резервної системи були спрямовані на пом'якшення негативних економічних наслідків пандемії, підтримання стабільності фінансової системи та забезпечення умов для відновлення економічної активності. Ці дії регулятора призвели до того, що ринки почали своє зростання. 

Хто керує Центральними Банками?

США:

Центральним Банком США є ФРС. Вище керівництво ФРС називається Радою керуючих Федеральною резервною системою. У складі ради 7 осіб, яких призначає президент США за згодою сенату. Ці люди можуть перебувати на посаді 14 років, однак за законом не мають можливість продовження. 

Кожні два роки президент призначає одного члена Ради, обмежуючись двома (або чотирма за другого терміну). Голова та його заступник, обрані президентом із сімох членів, керують Радою протягом чотирьох років без обмежень на можливе продовження.

Головою Федеральної резервної системи США (ФРС) наразі є Джером Пауелл.

Він обіймає цю посаду з лютого 2018 року.

Європейський центральний банк (ЄЦБ):

Європейський центральний банк (ЄЦБ), як і ФРС, займається монетарною політикою, емісією євро, банківським наглядом і міжнародними валютними відносинами. Головне завдання ЄЦБ - підтримання цінової стабільності в єврозоні. Наразі керівництво Європейського центрального банку (ЄЦБ) складається з шести членів, включно з Головою та Заступником Голови. Номінації для цих посад пропонуються Радою керуючих, підлягають схваленню Європейським парламентом і лідерами єврозони. Цей процес забезпечує широку легітимність і узгодженість у формуванні керівництва ЄЦБ. Наразі президентом ЄЦБ є Крістіна Лагард.

Вона обіймає посаду з 2019 року.

Народний банк Китаю (НБК):

Народний банк Китаю (НБК) є центральним банком Китаю і виконує низку ключових функцій в економічній і фінансовій сфері країни. Він займається монетарною політикою, емісією національної валюти, фінансовим наглядом, управлінням валютними резервами та міжнародними фінансовими відносинами.

Голова Народного банку Китаю (НБК) призначається Конгресом Китайських народних зборів. Ця посада в Китаї має великий вплив, і вибори проводяться кожні п'ять років разом із формуванням нових Китайських народних зборів. Процес виборів починається з пропозиції кандидатів, і потім делегати Китайських народних зборів голосують за голову Народного банку Китаю. Наразі головою Народного банку Китаю є Пан Гуншень.

Він обіймає посаду з липня 2023 року.

Якщо ви бажаєте дізнатися більше про криптовалюти та отримати навики, досвід та інструменти, які можна відразу застосувати на криптовалютному ринку - запишіться на курси трейдингу в школу трейдингу CRYPTOLOGY.

Трейдери, інвестори, фонди та інші учасники ринку уважно стежать за діями ЦБ та монетарною політикою країни. Правильне трактування дій ЦБ дає покращене розуміння поточної ринкової ситуації та можливість прогнозувати майбутні ринкові рухи.

Важливо розуміти, що здебільшого йдеться про середньо- та довгострокові очікування, але не можна забувати про інтрадей торгівлю, адже розуміння дій Центрального Банку може допомогти точніше визначати локальні рухи ринку, враховуючи публікацію та прогнозування важливих макроекономічних даних показників, ґрунтуючись на яких ЦБ ухвалює свої рішення.