Ризик-менеджмент у трейдингу

Ризик-менеджмент - це комплекс стратегій і правил, спрямованих на мінімізацію фінансових втрат і збереження капіталу. Без ефективної системи управління ризиками трейдери можуть зіткнутися з істотними збитками, що в кінцевому підсумку може призвести до втрати всього капіталу.

Трейдинг - це завжди баланс між ризиком і прибутковістю. Навіть найуспішніші стратегії неминуче стикаються з серіями збиткових угод, тому важливо вміти управляти ризиками для довгострокового успіху.

Ефективний ризик-менеджмент базується на кількох ключових принципах:

1. Оцінка ризику на угоду: трейдер повинен заздалегідь визначити допустимий рівень ризику для кожної угоди. Як правило, рекомендується обмежувати ризики на рівні не більше 1-2% від капіталу.
2. Диверсифікація: поділ коштів на різні активи знижує ризик втрати всього капіталу в одній угоді. Це може включати різні інструменти (акції, валюти, криптовалюти тощо) або сектори економіки.
3. Встановлення стоп-лосів: стоп-лосс - це автоматичний інструмент, який закриває позицію, якщо ціна досягає заздалегідь встановленого рівня збитку. Він допомагає запобігти занадто великим втратам.
4. Обмеження ризику на день/тиждень. У більшості випадків, майже кожен трейдер приходить у своїй торгівлі до такого інструменту, як обмеження ризику на день/тиждень. Робиться це для того, щоб обмежити торгівлю після отримання певного збитку і не продовжувати відкривати угоди на емоціях, а повернуться вже наступного дня/тижня і продовжити торгувати з холодною головою, розібравши власні помилки.
5. Контроль емоцій: емоції часто призводять до прийняття імпульсивних рішень, які можуть погіршити ситуацію. Ризик-менеджмент допомагає трейдерам зберігати холоднокровність і дотримуватися заздалегідь розробленої стратегії.

Визначення торгового профілю

1. Тип трейдера: важливо визначити, яким типом торгівлі ви плануєте займатися. Наприклад, це може бути денна торгівля, скальпінг, позиційна торгівля або довгострокові інвестиції. Від цього залежить частота угод, тип ризиків, горизонти прибутку і збитків.
2. Толерантність до ризику: кожен трейдер має свій рівень терпимості до ризиків. Цей показник може залежати від досвіду, капіталу та психологічної стійкості. Наприклад, хтось готовий приймати значні ризики заради високої прибутковості, тоді як інший трейдер обиратиме більш стабільні, але менш прибуткові інструменти.
3. Ринкові вподобання: трейдер має визначитися з ринками та фінансовими інструментами, в яких він працюватиме (форекс, індекси, криптовалюти тощо). Це впливає на підхід до управління ризиками, оскільки волатильність, ліквідність та інші характеристики можуть сильно варіюватися між ринками.

Визначення цільових показників

1. Фінансові цілі: встановіть реальні та вимірні цілі прибутковості. Це може бути річна або місячна прибутковість у відсотках до депозиту, або цілі з нарощування депозиту в проп-трейдингу. Такі цілі допомагають оцінювати результати торгівлі та коригувати стратегії.
2. Допустимий рівень ризику: чітко позначте, який максимальний рівень збитків ви готові прийняти. Це може бути денний, тижневий або місячний ліміт. Наприклад, можна встановити обмеження на втрату не більше 2% капіталу за день або 10% за місяць.
3. Коефіцієнти та метрики: для ефективного аналізу трейдери використовують такі показники, як коефіцієнт ризику-прибутковості (Risk-Reward Ratio), максимально допустиме просідання та інші. Ці метрики допомагають вимірювати, наскільки ефективно працює стратегія в довгостроковій перспективі.

Визначення рівня допустимих ризиків на угоду і портфель

• Ризик на угоду: важливо визначити, який відсоток від капіталу ви готові втратити в одній угоді. Зазвичай трейдери встановлюють цей рівень у межах 1-3% від депозиту. Такий підхід допомагає уникнути великих втрат і дає змогу продовжувати торгівлю навіть за кількох збиткових угод поспіль.
• Ризик на весь портфель: на додаток до ризику на угоду слід визначити максимальний ризик для всього портфеля. Це може бути, наприклад, допустима просадка не більше 10% від загального капіталу. Якщо рівень збитку досягає цього порога, трейдер може зупинити торгівлю і переглянути стратегію.

Встановлення стоп-лосів і тейк-профітів

• Стоп-лосс: цей інструмент автоматично закриває угоду, коли збиток досягає встановленого рівня. Встановлення стоп-лосу дає змогу контролювати ризик у кожній угоді та захищає від різких рухів ринку.
• Тейк-профіт: це протилежний стоп-лоссу інструмент, який фіксує прибуток, коли ціна досягає бажаного рівня. Тейк-профіт допомагає трейдеру закривати угоди з прибутком і дисциплінує в разі досягнення цільового рівня прибутковості, не дозволяючи піддаватися жадібності.

Диверсифікація портфеля

• Поділ капіталу між інструментами: щоб знизити ризики, трейдери часто розподіляють капітал між різними активами (акції, облігації, валюти, сировинні товари тощо). Це допомагає уникнути значних втрат, якщо один із ринків виявиться збитковим.
• Управління кореляцією: важливо обирати активи, які не сильно корелюють між собою. Наприклад, якщо один актив падає в ціні, інший може зростати або залишатися стабільним, що знижує загальний ризик портфеля.

Моніторинг і регулярне оцінювання результатів

• Аналіз ефективності стратегії: регулярний аналіз журналу угод дає змогу виявити, наскільки ефективною є поточна стратегія управління ризиками. Наприклад, можна оцінювати співвідношення прибутку і збитків, максимальні просадки та інші метрики. Це допомагає визначити, чи потрібно вносити коригування.
• Адаптація до змін ринку: фінансові ринки мінливі, і іноді необхідно переглянути свої правила, щоб відповідати новим умовам. Наприклад, за підвищеної волатильності трейдер може тимчасово зменшити розміри позицій або збільшити довжину стоп-лосів.

Емоційна дисципліна та контроль над угодами

• Дотримання планів: ризик-менеджмент працює тільки тоді, коли трейдер дотримується свого плану. Це вимагає дисципліни, особливо в моменти, коли ринок іде проти відкритої позиції.
• Обмеження імпульсивних рішень: щоб уникнути надмірних втрат, важливо не піддаватися емоціям і не приймати необдуманих рішень. Суворе дотримання стратегії допомагає залишатися спокійним і розважливим, навіть якщо ринок поводиться непередбачувано.

Ефективна стратегія управління ризиками дає змогу трейдеру обмежувати збитки, управляти капіталом і уникати серйозних просідань. Без неї торгівля стає спекулятивною і сильно залежить від удачі, що може призвести до значних втрат.

Головним інструментом у плані ризику є саме стоп-лосс, оскільки цей вид ордера дає змогу автоматично фіксувати збиток на заздалегідь визначеному рівні.

На зображенні зверху ви можете спостерігати, скільки вам потрібно буде зробити профіту у відсотках, щоб відбити збиток у 10-20-30...100%.
Проста математика, розберемо на прикладі втрати в 40% від початкового депозиту в 10.000$:

10.000 - 40% = 10.000 - 4.000 = 6.000

6.webp / 100 * 66.66 = 3999.6
6.000 + 3999.6 = 9999.6 (якщо округляти - 10к)

Тому, втративши, наприклад, 40% від депозиту - щоб повернути початковий, потрібно буде зробити вже 66.66%

А втративши, здавалося б, усього на 20% більше - зробити потрібно буде вже 150%

Стоп-лосс ордери бувають трьох видів:

1. Звичайний лімітний ордер.
2. Стоп-лімітний ордер. Містить 2 ціни (тригерну ціну для виставлення лімітного ордера і ціну самого ордера): після того, як ціна доходить до тригерного ордера, він спрацьовує і виставляється лімітний ордер за заздалегідь зазначеною ціною.
3. Стоп-маркет ордер. Ордер з однією ціною, доходячи до якої він взаємодіє з найближчими ордерами в стакані.

Трейдери використовують у своєму торговельному підході такий фактор як БУ (беззбитковість), тобто, за певних умов - переставляють стоп-лосс на рівень ціни відкриття позиції. У такому разі, при поверненні до цього ордеру - позиція закривається, а трейдер не отримує жодних збитків.

Проте переставляти стоп-лосс у беззбитковий режим слід тільки після певних подій на графіку (або, наприклад, перед важливими новинами, які, ймовірно, призведуть до підвищення волатильності), що підтверджують продовження руху в сприятливому для вашої позиції напрямку або спростовують його (з метою перестраховки). В іншому разі ціна може повернутися за вашим БУ і піти назад за заздалегідь очікуваним сценарієм.

Стоп-лосс ордери можуть використовуватися не тільки в маржинальній/ф'ючерсній торгівлі, а й у спотовій теж. Суть його використання така сама - обмежити збитки в разі невдалого інвестування в проєкт. Проте, на спотовому ринку, стопи набагато довші, ніж при маржинальній торгівлі. Зазвичай оптимальний розмір стоп-лосса на споті - 10%. Вони використовуються для того, щоб вийти з активу і мати можливість перезайти за привабливішою ціною в нього ж або будь-який інший, а не пересиджувати просідання в десятки відсотків місяцями.

Багато трейдерів помилково вважають, що використовуване плече безпосередньо впливає на ризик на угоду. Хоча насправді, за правильного розрахунку обсягу - ви ніколи не втратите більше тієї суми, яку готові втратити. Проте, якщо ж не використовувати розрахунок і торгувати максимальний доступний обсяг з плечем - можна дуже швидко його втратити, адже для закриття ордера потрібно отримати лише збиток, що дорівнює вашій маржі без урахування плеча.

Кредитне плече - це сильний інструмент, правильний підхід до якого дає безліч переваг. Маржа і кредитне плече тісно пов'язані один з одним. Що вище плече, то менше власних коштів потрібно вкласти в угоду, і навпаки: з меншим плечем потрібно більше власних коштів.

Наприклад, якщо у тебе є 100$ маржі і ти використовуєш плече 10x, обсяг твоєї позиції складе 1000$. Якщо ж ти вкладеш лише 10$ і візьмеш плече 100x, позиція знову дорівнюватиме 1000$. Важливий саме загальний обсяг позиції. Якщо ти дотримуєшся правил ризик-менеджменту, збільшення плеча не збільшує твоїх втрат.

Розглянемо підсумок: 100$ * 10х = 1000$
10$ * 100х = 1000$

В обох випадках результат один і той самий, і потенційні втрати та доходи залишаються незмінними незалежно від плеча, адже обсяг позиції однаковий. Таким чином, головний параметр тут - загальний обсяг позиції, а рівень плеча кожен обирає індивідуально, залежно від своїх уподобань і розміру капіталу.

У сервісі TradingView є корисний інструмент, який дає можливість показати, який вигляд має позиція візуально на графіку, а також розрахувати обсяг позиції і співвідношення ризику до прибутку. У налаштуваннях інструменту необхідно прописати правильні: розмір депозиту, розмір лота і ризик. Якщо всі ці значення правильні, то при правильному встановленні рівня входу і стоп-лосс - цей інструмент показуватиме необхідний обсяг для відкриття позиції.

Ефективний ризик-менеджмент - це основа успішного трейдингу. Він дає змогу трейдеру контролювати свої втрати, уникати емоційних рішень і довгостроково зберігати капітал. В умовах високої волатильності та непередбачуваності ринків система управління ризиками допомагає мінімізувати втрати і зберігати стійкість навіть у періоди ринкових спадів.

Без грамотного ризик-менеджменту трейдинг перетворюється на гру з високими ставками, де шанс втрат значно перевищує потенційні доходи. Тому кожному трейдеру, незалежно від його досвіду і стратегії, слід приділяти увагу розробці та застосуванню ефективної системи управління ризиками.