Ризик менеджмент у трейдингу

Ризик-менеджмент - це комплекс стратегій і правил, спрямованих на мінімізацію фінансових втрат і збереження капіталу. Без ефективної системи управління ризиками трейдери можуть зіткнутися з істотними збитками, що в кінцевому підсумку може призвести до втрати всього капіталу.

Трейдинг - це завжди баланс між ризиком і прибутковістю. Навіть найуспішніші стратегії неминуче стикаються з серіями збиткових угод, тому важливо вміти управляти ризиками для довгострокового успіху.

Ефективний ризик-менеджмент базується на кількох ключових принципах:

1. Оцінка ризику на угоду: трейдер повинен заздалегідь визначити допустимий рівень ризику для кожної угоди. Як правило, рекомендується обмежувати ризики на рівні не більше 1-2% від капіталу.
2. Диверсифікація: поділ коштів на різні активи знижує ризик втрати всього капіталу в одній угоді. Це може включати різні інструменти (акції, валюти, криптовалюти тощо) або сектори економіки.
3. Встановлення стоп-лосів: стоп-лосс - це автоматичний інструмент, який закриває позицію, якщо ціна досягає заздалегідь встановленого рівня збитку. Він допомагає запобігти занадто великим втратам.
4. Обмеження ризику на день/тиждень. У більшості випадків, майже кожен трейдер приходить у своїй торгівлі до такого інструменту, як обмеження ризику на день/тиждень. Робиться це для того, щоб обмежити торгівлю після отримання певного збитку і не продовжувати відкривати угоди на емоціях, а повернуться вже наступного дня/тижня і продовжити торгувати з холодною головою, розібравши власні помилки.
5. Контроль емоцій: емоції часто призводять до прийняття імпульсивних рішень, які можуть погіршити ситуацію. Ризик-менеджмент допомагає трейдерам зберігати холоднокровність і дотримуватися заздалегідь розробленої стратегії.

Визначення торгового профілю

1. Тип трейдера: важливо визначити, яким типом торгівлі ви плануєте займатися. Наприклад, це може бути денна торгівля, скальпінг, позиційна торгівля або довгострокові інвестиції. Від цього залежить частота угод, тип ризиків, горизонти прибутку і збитків.
2. Толерантність до ризику: кожен трейдер має свій рівень терпимості до ризиків. Цей показник може залежати від досвіду, капіталу та психологічної стійкості. Наприклад, хтось готовий приймати значні ризики заради високої прибутковості, тоді як інший трейдер обиратиме більш стабільні, але менш прибуткові інструменти.
3. Ринкові вподобання: трейдер має визначитися з ринками та фінансовими інструментами, в яких він працюватиме (форекс, індекси, криптовалюти тощо). Це впливає на підхід до управління ризиками, оскільки волатильність, ліквідність та інші характеристики можуть сильно варіюватися між ринками.

Визначення цільових показників

1. Фінансові цілі: встановіть реальні та вимірні цілі прибутковості. Це може бути річна або місячна прибутковість у відсотках до депозиту, або цілі з нарощування депозиту в проп-трейдингу. Такі цілі допомагають оцінювати результати торгівлі та коригувати стратегії.
2. Допустимий рівень ризику: чітко позначте, який максимальний рівень збитків ви готові прийняти. Це може бути денний, тижневий або місячний ліміт. Наприклад, можна встановити обмеження на втрату не більше 2% капіталу за день або 10% за місяць.
3. Коефіцієнти та метрики: для ефективного аналізу трейдери використовують такі показники, як коефіцієнт ризику-прибутковості (Risk-Reward Ratio), максимально допустиме просідання та інші. Ці метрики допомагають вимірювати, наскільки ефективно працює стратегія в довгостроковій перспективі.

Як розрахувати Risk/Reward Ratio?

Risk/Reward Ratio (RR) — це співвідношення між рівнем ризику, який трейдер готовий взяти, та потенційним прибутком від угоди. Цей коефіцієнт допомагає трейдерам оцінити, чи виправдовує ризик можливий прибуток та як ефективно управляти угодами.

Формула для розрахунку RR:

RR = (Ціна входу — Стоп-Лос) / (Цільова ціна — Ціна входу)

Приклад розрахунку:

Припустимо, трейдер збирається відкрити угоду з акціями Apple ($APPL). Він купує акцію за ціною 160 доларів. Стоп-лосс встановлений на рівні $140, а мета за прибутком — $185.

• Ризик на угоду = $160 — $140 = $20

• Прибуток за метою = $185 — $160 = $25

Тепер, застосовуємо формулу:

RR = $20 / $25 = 0.8

Це означає, що трейдер готовий ризикувати $20 для отримання можливого прибутку $25. Чим вищий RR, тим менший ризик щодо прибутку, і навпаки.

У трейдингу важливо розуміти різні види ризиків, які можуть вплинути на прибутковість ваших угод та інвестиційних рішень. Ці ризики можуть бути системними і пов'язаними з конкретними ринковими умовами або особистими рішеннями трейдера. Розглянемо основні типи ризиків, з якими стикаються трейдери:

1. Ринковий ризик

Ринковий ризик виникає через коливання цін на активи, які можуть бути спричинені внутрішніми або зовнішніми факторами, такими як новини, економічні звіти чи політична нестабільність. Це основний ризик, з яким стикаються трейдери на всіх ринках: валютних, фондових, криптовалютних та товарних.

Як керувати:

• Диверсифікація активів допомагає знизити потенційні збитки.

• Використання стоп-лоссів дозволяє обмежити втрати у разі несприятливих цінових рухів.

• Слідування торговому тренду дозволяє мінімізувати ризики, пов'язані з коливаннями.

2. Кредитний ризик

Кредитний ризик пов'язаний з можливістю того, що контрагент (наприклад, брокер, емітент облігацій чи позичальник) не виконає своїх зобов'язань. Це особливо актуально для торгівлі з використанням позикових коштів, купівлі корпоративних облігацій або укладання угод із контрагентами, яким ви довіряєте свої активи.

Як керувати:

• Вибір надійних контрагентів та перевірка фінансових даних.

• Використання маржинальних обмежень для запобігання зайвим ризикам.

3. Ліквідний ризик

Ліквідний ризик виникає, коли трейдер не може швидко продати актив за справедливою ціною через нестачу покупців на ринку. Це особливо небезпечно для торгівлі на низьколіквідних ринках, таких, як рідкісні криптовалюти або специфічні фондові активи.

Як керувати:

• Торгівля активами з високою ліквідністю або на великих, добре розвинених ринках.

• Розробка стратегії продажу активів заздалегідь, щоб уникнути великих цінових зрушень.

4. Операційний ризик

Операційний ризик — це ризик, пов'язаний із помилками, збоями у програмному забезпеченні чи людським фактором. Він може включати технічні проблеми платформ, проблеми з інтернет-з'єднанням або помилки при введенні ордерів. Ці ризики не пов'язані безпосередньо з ринковими умовами, але можуть призвести до значних втрат.

Як керувати:

• Використання перевірених та надійних торгових платформ.

• Регулярні перевірки ордерів та впровадження автоматизованих систем управління ризиками.

5. Психологічний ризик

Психологічний ризик виникає, коли трейдер дозволяє емоціям, таким як страх, жадібність чи паніка, впливати на його торговельні рішення. Це може призвести до порушення торгової стратегії, прийняття імпульсивних рішень або надмірного ризику.

Як керувати:

• Емоційна дисципліна та дотримання заздалегідь розробленого торгового плану.

• Уміння визнавати, коли емоції починають домінувати, та здатність приймати паузи у торгівлі для відновлення.

6. Системний ризик

Системний ризик — це ризик, що виникає через глобальні економічні чи політичні чинники, такі як фінансові кризи, природні катастрофи, війни або політична нестабільність. Ці фактори можуть вплинути на весь ринок, незалежно від того, які активи ви торгуєте.

Як керувати:

• Диверсифікація між різними регіонами та секторами економіки.

• Хеджування ризиків через використання захисних активів, таких як золото або облігації.

Ефективна стратегія управління ризиками дозволяє трейдеру обмежувати збитки, керувати капіталом та уникати серйозних просадок. Без неї торгівля стає спекулятивною і залежить від удачі, що може призвести до значних втрат. Стратегія управління ризиками допомагає трейдерам зберігати довгострокову стійкість, забезпечуючи можливість відновлюватися після тимчасових невдач та мінімізувати вплив збитків на загальний капітал.

Головним інструментом у плані ризику є стоп-лосс, тому що цей вид ордера дозволяє автоматично фіксувати збитки на певному рівні. Також стратегія управління ризиками допомагає уникнути емоційних рішень, заснованих на страху чи жадібності, та встановити чіткі правила торгівлі. Важливим аспектом є визначення оптимального розміру позицій, що дозволяє трейдеру управляти ризиками, мінімізуючи ймовірність великих втрат.

Крім того, стратегія управління ризиками дозволяє трейдеру адаптуватися до змін ринкових умов, наприклад, у періоди підвищеної волатильності, та правильно розподіляти капітал між різними активами, знижуючи ризики та збільшуючи шанси на прибуток.

Визначення рівня допустимих ризиків на угоду і портфель

• Ризик на угоду: важливо визначити, який відсоток від капіталу ви готові втратити в одній угоді. Зазвичай трейдери встановлюють цей рівень у межах 1-3% від депозиту. Такий підхід допомагає уникнути великих втрат і дає змогу продовжувати торгівлю навіть за кількох збиткових угод поспіль.
• Ризик на весь портфель: на додаток до ризику на угоду слід визначити максимальний ризик для всього портфеля. Це може бути, наприклад, допустима просадка не більше 10% від загального капіталу. Якщо рівень збитку досягає цього порога, трейдер може зупинити торгівлю і переглянути стратегію.

Встановлення стоп-лосів і тейк-профітів

• Стоп-лосс: цей інструмент автоматично закриває угоду, коли збиток досягає встановленого рівня. Встановлення стоп-лосу дає змогу контролювати ризик у кожній угоді та захищає від різких рухів ринку.
• Тейк-профіт: це протилежний стоп-лоссу інструмент, який фіксує прибуток, коли ціна досягає бажаного рівня. Тейк-профіт допомагає трейдеру закривати угоди з прибутком і дисциплінує в разі досягнення цільового рівня прибутковості, не дозволяючи піддаватися жадібності.

Диверсифікація портфеля

• Поділ капіталу між інструментами: щоб знизити ризики, трейдери часто розподіляють капітал між різними активами (акції, облігації, валюти, сировинні товари тощо). Це допомагає уникнути значних втрат, якщо один із ринків виявиться збитковим.
• Управління кореляцією: важливо обирати активи, які не сильно корелюють між собою. Наприклад, якщо один актив падає в ціні, інший може зростати або залишатися стабільним, що знижує загальний ризик портфеля.

Моніторинг і регулярне оцінювання результатів

• Аналіз ефективності стратегії: регулярний аналіз журналу угод дає змогу виявити, наскільки ефективною є поточна стратегія управління ризиками. Наприклад, можна оцінювати співвідношення прибутку і збитків, максимальні просадки та інші метрики. Це допомагає визначити, чи потрібно вносити коригування.
• Адаптація до змін ринку: фінансові ринки мінливі, і іноді необхідно переглянути свої правила, щоб відповідати новим умовам. Наприклад, за підвищеної волатильності трейдер може тимчасово зменшити розміри позицій або збільшити довжину стоп-лосів.

Емоційна дисципліна та контроль над угодами

• Дотримання планів: ризик-менеджмент працює тільки тоді, коли трейдер дотримується свого плану. Це вимагає дисципліни, особливо в моменти, коли ринок іде проти відкритої позиції.
• Обмеження імпульсивних рішень: щоб уникнути надмірних втрат, важливо не піддаватися емоціям і не приймати необдуманих рішень. Суворе дотримання стратегії допомагає залишатися спокійним і розважливим, навіть якщо ринок поводиться непередбачувано.

На зображенні зверху ви можете спостерігати, скільки вам потрібно буде зробити профіту у відсотках, щоб відбити збиток у 10-20-30...100%.
Проста математика, розберемо на прикладі втрати в 40% від початкового депозиту в 10.000$:

10.000 - 40% = 10.000 - 4.000 = 6.000

6.webp / 100 * 66.66 = 3999.6
6.000 + 3999.6 = 9999.6 (якщо округляти - 10к)

Тому, втративши, наприклад, 40% від депозиту - щоб повернути початковий, потрібно буде зробити вже 66.66%

А втративши, здавалося б, усього на 20% більше - зробити потрібно буде вже 150%

Стоп-лосс ордери бувають трьох видів:

1. Звичайний лімітний ордер.
2. Стоп-лімітний ордер. Містить 2 ціни (тригерну ціну для виставлення лімітного ордера і ціну самого ордера): після того, як ціна доходить до тригерного ордера, він спрацьовує і виставляється лімітний ордер за заздалегідь зазначеною ціною.
3. Стоп-маркет ордер. Ордер з однією ціною, доходячи до якої він взаємодіє з найближчими ордерами в стакані.

Трейдери використовують у своєму торговельному підході такий фактор як БУ (беззбитковість), тобто, за певних умов - переставляють стоп-лосс на рівень ціни відкриття позиції. У такому разі, при поверненні до цього ордеру - позиція закривається, а трейдер не отримує жодних збитків.

Проте переставляти стоп-лосс у беззбитковий режим слід тільки після певних подій на графіку (або, наприклад, перед важливими новинами, які, ймовірно, призведуть до підвищення волатильності), що підтверджують продовження руху в сприятливому для вашої позиції напрямку або спростовують його (з метою перестраховки). В іншому разі ціна може повернутися за вашим БУ і піти назад за заздалегідь очікуваним сценарієм.

Стоп-лосс ордери можуть використовуватися не тільки в маржинальній/ф'ючерсній торгівлі, а й у спотовій також. Суть його використання полягає в обмеженні збитків у разі невдалого інвестування у проект. У спотовій торгівлі стоп-лосс працює так само, як і в інших формах торгівлі — якщо ціна активу досягає попередньо встановленого рівня збитку, ордер автоматично закриває позицію.

Проте на спотовому ринку стоп-лоси можуть бути довшими, ніж при маржинальній торгівлі, через менш високу волатильність і менші важелі впливу. Зазвичай оптимальний розмір стоп-лосу на споті становить 10% вартості активу. Це дозволяє обмежити збитки у разі падіння ціни, але залишає простір для нормальних ринкових коливань.

Стоп-лосс на спотовому ринку часто використовується для виходу з активу з метою перезайти за більш привабливою ціною або перейти в інший актив, уникаючи тривалих просадок у кілька десятків відсотків.

Крім стандартного стоп-лосса, трейдери можуть використовувати трейлінг-стоп. Це автоматичний ордер, який переміщується в залежності від зростання ціни, зберігаючи встановлену відстань від поточної вартості. Таким чином, трейдер може зафіксувати прибуток, якщо ціна рухається у вигідну сторону, та мінімізувати втрати, якщо ринок повертає проти позиції.

Важливо пам'ятати, що стоп-лосс не завжди спрацьовує миттєво, особливо при сильних цінових стрибках чи низьколіквідних ринках. У таких випадках може статися сліппаж — різниця між бажаною та фактичною ціною виконання ордера.

Багато трейдерів помилково вважають, що використовуване плече безпосередньо впливає на ризик на угоду. Хоча насправді, за правильного розрахунку обсягу - ви ніколи не втратите більше тієї суми, яку готові втратити. Проте, якщо ж не використовувати розрахунок і торгувати максимальний доступний обсяг з плечем - можна дуже швидко його втратити, адже для закриття ордера потрібно отримати лише збиток, що дорівнює вашій маржі без урахування плеча.

Кредитне плече - це сильний інструмент, правильний підхід до якого дає безліч переваг. Маржа і кредитне плече тісно пов'язані один з одним. Що вище плече, то менше власних коштів потрібно вкласти в угоду, і навпаки: з меншим плечем потрібно більше власних коштів.

Наприклад, якщо у тебе є 100$ маржі і ти використовуєш плече 10x, обсяг твоєї позиції складе 1000$. Якщо ж ти вкладеш лише 10$ і візьмеш плече 100x, позиція знову дорівнюватиме 1000$. Важливий саме загальний обсяг позиції. Якщо ти дотримуєшся правил ризик-менеджменту, збільшення плеча не збільшує твоїх втрат.

Розглянемо підсумок: 100$ * 10х = 1000$
10$ * 100х = 1000$

В обох випадках результат один і той самий, і потенційні втрати та доходи залишаються незмінними незалежно від плеча, адже обсяг позиції однаковий. Таким чином, головний параметр тут - загальний обсяг позиції, а рівень плеча кожен обирає індивідуально, залежно від своїх уподобань і розміру капіталу.

У сервісі TradingView є корисний інструмент, який дає можливість показати, який вигляд має позиція візуально на графіку, а також розрахувати обсяг позиції і співвідношення ризику до прибутку. У налаштуваннях інструменту необхідно прописати правильні: розмір депозиту, розмір лота і ризик. Якщо всі ці значення правильні, то при правильному встановленні рівня входу і стоп-лосс - цей інструмент показуватиме необхідний обсяг для відкриття позиції.

Ефективний ризик-менеджмент - це основа успішного трейдингу. Він дає змогу трейдеру контролювати свої втрати, уникати емоційних рішень і довгостроково зберігати капітал. В умовах високої волатильності та непередбачуваності ринків система управління ризиками допомагає мінімізувати втрати і зберігати стійкість навіть у періоди ринкових спадів.

Без грамотного ризик-менеджменту трейдинг перетворюється на гру з високими ставками, де шанс втрат значно перевищує потенційні доходи. Тому кожному трейдеру, незалежно від його досвіду і стратегії, слід приділяти увагу розробці та застосуванню ефективної системи управління ризиками.