Колапс режиму припинення вогню між США та Іраном призвів до відновлення морської блокади іранських портів та ударів по узбережжю. На фоні цих подій ціна на Brent підскочила вище $85 за барель, що стало найвищим показником з моменту підписання мирної угоди у червні.

Китай використовує кілька стратегій для захисту від можливої зупинки поставок через протоку. По-перше, країна суттєво наростила комерційні та стратегічні запаси нафти, які, за оцінками аналітиків, наблизилися до 1 млрд барелів перед початком конфлікту у лютому. У травні імпорт нафти в КНР впав на 44% — з 11,39 млн барелів на день у лютому до 6,36 млн барелів у травні, що дозволило підтримувати роботу нафтопереробних заводів за рахунок внутрішніх резервів.

По-друге, Пекін активно розвиває трубопровідну інфраструктуру через Росію та Центральну Азію. За даними Rush Doshi з Council on Foreign Relations, завдяки цьому Ормузька протока тепер забезпечує лише 40–50% морського імпорту нафти в Китай. Це дозволяє уникнути ризиків, пов'язаних із морською блокадою та страхуванням військових ризиків.

По-третє, внутрішній попит на енергоносії в Китаї змінюється через розвиток екологічного транспорту. У травні споживання бензину в країні скоротилося на 10%, а дизельного палива — на 14% порівняно з минулим роком. Це пов'язано з масовим переходом на електромобілі та таксі: близько 50% із 1,3 млн китайських таксі працюють на акумуляторах, а парк компанії Didi, що використовує нефоссільні палива, минулого року зріс до 8 млн автомобілів.

Попри значне зростання ризиків у регіоні, китайські нафтопереробники не демонструють дефіциту. Наприклад, Shenghong Petrochemical замість іранського нафтопродукту закупила близько 12 млн барелів нафти з Іраку, ОАЕ та Саудівської Аравії на липень. За прогнозами, іранський імпорт у Китай у липні впаде до рівня 556 000 барелів на день, що стане найнижчим показником з початку 2023 року.

Парламент Японії у середу схвалив законодавчі зміни, які змінюють правовий статус цифрових активів. Згідно з новими правилами, що мають набрати чинності у 2027 році, криптовалюти перейдуть із категорії інструментів платежу до розряду фінансових інструментів для інвестицій.

Цей структурний зсув створює правову базу для запуску спотових Bitcoin ETF у майбутньому. Хоча законодавці не схвалили конкретні ETF-продукти, посадовці Financial Services Agency підтвердили, що країна розпочне розробку регуляторної бази для таких інструментів.

Реформа також передбачає суттєве пом'якшення податкового навантаження. За планом, ставка податку на криптовалюти буде знижена з поточних 55% до 20%, що має відбутися у 2028 році. Нова структура розподілить цей 20% податок між державним урядом (15%) та регіональними владами (5%).

Паралельно з цим посилюється кримінальна відповідальність: максимальний термін ув'язнення за роботу з незареєстрованими криптоопераціями зростає з 3 до 10 років, а штрафи — з 3 млн єн ($18,500) до 10 млн єн. Також запроваджуються суворіші правила щодо інсайдерської торгівлі та вимоги до розкриття інформації емітентами й біржами.