Теорія аукціонного ринку 2026

Теорія аукціонного ринку (AMT): фундаментальна теорія, яка пояснює динаміку цін через призму безперервного аукціону. Ми повинні розуміти ринок не як графік, а як механізм безперервного пошуку вартості:

• покупці та продавці торгують доти, доки не знайдуть ціну, яка влаштовує обидві сторони. Коли консенсус знайдено, торгівля в цій зоні активна, а обсяг високий. Коли консенсусу немає, ціна рухається в пошуках нового рівня.

Пітер Стейдлмайєр, творець концепції, сформулював це так:

• ринок існує для того, щоб полегшувати торгівлю, і його єдина функція — зібрати разом максимальну кількість покупців і продавців.

Звідси ми можемо вивести все інше: якщо ринок прагне максимізувати торгівлю, він рухатиметься туди, де її найбільше — де обидві сторони готові укладати угоди. Щоб знайти цю зону, ринок змушений випробовувати різні рівні та отримувати зворотний зв'язок у вигляді активності учасників.

Market Profile, Volume Profile, VWAP — це все інструменти, які просто по-різному відповідають на одне й те саме питання: де ринок зараз готовий торгувати активно, а де — ні.

Уявімо просту ситуацію: у нас є товар, у покупця — гроші.
Угода відбудеться лише в тому випадку, якщо покупець оцінює товар вище, ніж ми оцінюємо його в грошовому вираженні саме зараз. Кожна угода — це перетин двох різних поглядів на вартість. Якщо наші оцінки збігаються, ми укладаємо угоду за поточною ціною; якщо ні — ринок шукає ціну, справедливу для обох сторін.

Фінансовий ринок — те саме, тільки в масштабі: мільйони учасників з різними горизонтами, різною інформацією та різними цілями одночасно з’ясовують, скільки коштує актив саме зараз.

Фаза рівноваги (консолідація)

Баланс: фаза, в якій погляди покупців і продавців на вартість збігаються.
Справедлива ціна знайдена, учасники активно торгують, обсяг зростає, а ціна затримується на одному рівні. На графіку це виглядає як відносно вузький діапазон: рух вгору гаситься зустрічними продажами, рух вниз — зустрічними покупками.

Фаза дисбалансу (імпульс)

Якщо одна зі сторін вважає поточну ціну несправедливою — наприклад, продавці впевнені, що ціна занижена, і не готові продавати, — або проявляє агресію, ринок змушений шукати нову справедливу вартість.

Дисбаланс: фаза ініціативи та імпульсу, в якій ціна рухається у пошуках нової зони згоди.

Обсяги торгів тут мінімальні, тому що кожна угода — це двосторонній аукціон (купівля + продаж), а якщо одна зі сторін недостатньо активна, аукціон не відбувається.
Ціна не затримується й імпульсно проходить рівні, доки не знаходить нову справедливу вартість — по суті, ринок «сканує» цінові рівні, доки не знайде зону, де знову з’являється ліквідність і зустрічний інтерес. На графіку дисбаланс завжди виглядає як спрямований імпульсний рух.

Ринок ніколи не перебуває в одній із цих фаз вічно — ми завжди спостерігаємо цикл переходу від рівноваги до дисбалансу і навпаки. Це фундаментальна основа структури будь-якого ринку, і наше завдання — вміти розпізнавати, в якій із цих двох фаз ринок перебуває саме зараз.

Market Profile був створений Пітером Стейдлмайером на початку 1980-х років і вперше опублікований Чиказькою товарною біржею (CME) у 1985 році. Стейдлмайер, практикуючий трейдер CME, ставив собі не технічне, а філософське питання: як ринок насправді організовує інформацію про цінність?

Інструменти, що існували на той момент — бари, лінії тренду, індикатори — відповідали на питання «куди рухається ціна?». Стейдлмайер поставив питання інакше: де ринок вважає ціну справедливою, і як це змінювалося з часом? Відповіддю стали Market Profile та Auction Market Theory.

Ми можемо сформулювати його спостереження так: ринок — це організований процес, а не хаос, і будь-який організований процес має структуру, яку можна спостерігати.

Проблема інструментів того часу полягала в тому, що вони показували ціну, але не показували час, проведений на кожній ціні — а саме час лежить в основі визначення цінності.

💡 Якщо ринок тривалий час утримується на певному рівні — це означає, що обидві сторони згодні торгуватися на цьому рівні, і це справедлива ціна.
Якщо ринок швидко проходить цей рівень — консенсусу немає, одна сторона домінує, зона переоцінена або недооцінена.

Ми сприймаємо цінність так само, як сприймаємо ціну на каву в повсякденному житті: якщо раз за разом купуємо її за однією ціною, ми вважаємо цю ціну справедливою. Ринок діє так само — якщо він раз за разом торгується на одному рівні, він сприйняв цей рівень.

Час тут дорівнює повторюваності: TPO — це кількість разів, коли ринок повернувся до цінового рівня за певний період. Чим більше разів, тим сильніше сприйняття.

TPO (Time Price Opportunity): можливість укласти угоду за певною ціною у певний проміжок часу — мінімальна одиниця інформації в Market Profile.

Торговий день поділяється на рівні часові відрізки, за класичною методикою Стейдлмайера — блоки по 30 хвилин, і кожному відрізку присвоюється літера: перші 30 хвилин — A, другі — B, і так далі.

Якщо в відрізку A ціна досягла рівня 5500, на цьому рівні ставиться літера A; якщо в відрізку B ціна знову була на рівні 5500 — поруч ставиться B. У результаті на кожному ціновому рівні накопичується кількість літер — своєрідна гістограма розподілу часу за ціною.

Market Profile — це візуальна мова AMT: баланс і дисбаланс, справедлива вартість та її зміщення знаходять у ній пряме графічне вираження через:

POC (Point of Control): ціновий рівень із найбільшою кількістю блоків TPO — точка максимальної згоди учасників за період, що відображає справедливу вартість.
Value Area (VA): діапазон, що містить 68% усіх TPO за період — зона прийняття цінності.
Цифра 68% не випадкова: вона випливає зі статистики нормального розподілу (Гаусса), де в межах одного стандартного відхилення від середнього значення знаходиться приблизно 68% спостережень.

Стейдлмайер виявив, що в умовах вільного ринку, коли учасники розподіляють угоди незалежно один від одного, розподіл часу за ціновими рівнями наближається до нормального.

Тому Value Area — це статистично обґрунтована зона одного стандартного відхилення від POC, а все, що знаходиться за її межами, є статистично нетиповим.

Симетричний дзвін — очікувана форма профілю в умовах рівноваги. Будь-яке відхилення від неї — асиметрія, скошеність, подвійні вершини, хвости — є важливою інформацією: ринок сигналізує, що вільний аукціон був чимось порушений, одна сторона домінувала або спрацював зовнішній каталізатор.

Market Profile також включає набір аномалій профілю:

• Single Print — поодинокі блоки всередині профілю.
• Poor High/Low — слабкі максимуми/мінімуми.
• Buying/Selling Tails — хвости діапазонів.

які описують саме такі порушення за допомогою літерного коду TPO. Зараз ми їх розглядати не будемо.

Volume Profile: розподіл обсягу торгів за ціновими рівнями за обраний період. Він показує, де і скільки було укладено угод.

Volume Profile виник на основі логіки Market Profile на початку 2000-х, коли з розвитком електронних бірж з'явилася можливість агрегувати дані щодо обсягу безпосередньо.

Відмінність від Market Profile полягає не в логіці, а в одиниці виміру: TPO враховує час, Volume Profile — обсяг, тому в нього ті самі зони та рівні, але вони значно точніше відображають реальну активність учасників.

Той самий день, але з Volume Profile виглядає інакше, оскільки профіль обсягу враховує кількість угод, а не час. За класичною теорією 1980-х років враховували час, оскільки не було можливості враховувати обсяг. Однак у поточних ринкових умовах багато часу ≠ великий обсяг, хоча ці зони дуже часто збігаються між собою.

vPOC (volume Point of Control): ціновий рівень із найбільшим обсягом — поточна справедлива вартість на думку ринку за даний період.
Value Area (VA): діапазон, що містить 68% усього обсягу періоду — зона «справедливих цін» на думку ринку.

Верхня межа — VAH (Value Area High), нижня — VAL (Value Area Low).

HVN (High Volume Node): зона з концентрованим обсягом — ринок провів тут багато часу, обидві сторони активно торгували. По суті це дрібніші зони балансу всередині одного профілю — ми розберемо їх детальніше далі в курсі.
LVN (Low Volume Node): зона з мінімальним обсягом порівняно з сусідніми ділянками — консенсусу не було, одна сторона домінувала. Це зона дисбалансу, що відображається через відсутність обсягу угод.

Ринкова ціна: остання ціна угоди, яку ми бачимо в терміналі та на графіку, — це факт обміну, що відбувся між конкретним покупцем і конкретним продавцем саме зараз.
Справедлива вартість (Fair Value): рівень, на якому ціна перебувала найбільшу кількість часу (TPO) або на якому було реалізовано найбільший обсяг (VP) за заданий період.

Ми визначаємо її за поведінкою реальних учасників — це POC на профілі обсягу або часу. Окрім самої справедливої ціни, ми враховуємо справедливий діапазон — одне стандартне відхилення від POC в обидва боки, тобто Value Area. Вона змінюється від сесії до сесії та від періоду до періоду, оскільки сприйняття учасниками цінності постійно змінюється.

Фундаментальна цінність: модельна оцінка активу через грошові потоки, мультиплікатори та активи — довгостроковий прогноз на горизонті місяців і років, заснований на математичних моделях оцінки (DCF). Саме на цю вартість орієнтуються учасники OTF під час прийняття рішень. Кожен інвестор або фонд по-своєму проводить цей розрахунок, тому оцінка є суб’єктивною і не може бути точною. Однак коли багато учасників OTF сходяться в переоцінці активу, вони починають системні купівлі або продажі — а це формує довгострокові тренди.

Ми можемо класифікувати учасників ринку за двома критеріями:

• горизонт дій — наскільки далеко учасник заглядає в майбутнє, приймаючи рішення
• роль в аукціоні — чи створює він рух, чи гасить його

Ініціююча та відповідна активність як функція

Ініціююча активність (Initiating): дії учасників, які розпочинають новий аукціон. Такий учасник не реагує на відхилення ціни — він сам створює це відхилення, торгуючи за цінами, які ринок ще не прийняв, бо переконаний: поточна справедлива вартість є неправильною. Він не чекає, поки ціна прийде до нього — він іде туди, де ціни ще немає, і тягне ринок за собою ордерами.
На рівні мікроструктури ініціююча активність — це агресивні маркет-ордери або великі лімітні ордери за межами поточної Value Area. Коли покупець агресивно купує маркет-ордерами вище VAH, він платить ціну, вищу за поточну справедливу, — тобто бачить вищу цінність і ініціює рух вгору.

Ініціююча активність — рушійна сила ринку: без неї ринок залишався б у вічному рівноважному стані навколо однієї справедливої вартості.

Саме ініціативні учасники — насамперед OTF із фундаментальними переконаннями щодо вартості — створюють нові аукціони, зміщують консенсус і формують тренди. Ініціююча активність завжди спрямована проти поточного консенсусу (проти Value Area).

Реагуюча активність (Responsive): дії учасників, які реагують на відхилення ціни від справедливої вартості. На відміну від ініціативного учасника, реагуючий не штовхає ціну туди, де її немає — він зустрічає ціну там, куди вона прийшла, і торгує проти відхилення, на повернення до середнього.
Його логіка завжди одна: ціна зайшла занадто далеко в один бік (від балансу), і це створює можливість — купувати там, де ринок, на його думку, занадто дешевий, продавати там, де занадто дорогий.

Якщо ініціююча активність — це сила, що створює рух, то відповідна — це сила, яка повертає ринок до рівноваги (повертає до Value Area).

Відповідна активність самопідсилюється у міру віддалення ціни від справедливої вартості: біля POC її мало, біля VAH більше, за VAH — ще більше. Десь у цьому просторі ініціююча активність вичерпується, а відповідна наростає до критичної маси — і ринок розвертається назад до POC.

Саме тому статистично більшість відхилень від справедливої вартості закінчуються поверненням до неї: учасників, що реагують, структурно більше, ніж тих, що ініціюють, тому що ініціююча активність вимагає унікальної інформації або високої впевненості у власній оцінці — а це рідкісний стан, тоді як реакція доступна будь-якому учаснику, який знає структуру ринку.

OTF (Other/Long Timeframe Participants): учасники, які приймають рішення з горизонтом у тижні, місяці та роки — інституційні інвестори, пенсійні та страхові фонди, хедж-фонди, суверенні фонди, великі хеджери реального сектора. Їхні рішення ґрунтуються на оцінці фундаментальної вартості: коли фонд вважає актив значно недооціненим порівняно зі справедливою довгостроковою вартістю, він починає систематично купувати, а коли — переоціненим — систематично продавати.

OTF найчастіше виступають ініціаторами — саме вони створюють довгострокові тренди.

Їхній стабільний потік покупок або продажів послідовно зміщує справедливу вартість ринку в одному напрямку, і кожен новий період рівноваги формується вище або нижче за попередній.

Тренд в AMT візуально — це послідовне зміщення Value Area, а не просто зростання чи падіння ціни, а причина цього зміщення — рішення OTF, засноване на оцінці фундаментальної вартості:

💡 фундаментальна оцінка → ініціююча активність → стабільний потік ордерів → зміщення Value Area → тренд, видимий на профілі.

Але OTF можуть бути й учасниками, що реагують на короткострокові відхилення: якщо ціна різко падає до рівня, який фонд вважає привабливим у довгостроковій перспективі, він використовує цей відкат, щоб наростити позицію. Саме тому корекції у висхідному тренді часто закінчуються біля значущих структурних рівнів — там стоїть OTF-покупець.
STF (Short Timeframe Participants): учасники, які приймають рішення на горизонті від секунд до кількох днів — денні трейдери, алгоритмічні системи, маркет-мейкери, короткострокові спекулянти. Їхні рішення ґрунтуються не на фундаментальній оцінці, а на поточній структурі ринку: де ціна знаходиться відносно справедливої вартості даного періоду.
STF частіше виступають у ролі учасників, що реагують на ринок: купують біля нижньої межі діапазону, продають біля верхньої, торгують на відкаті до POC. Саме їхня активність створює короткостроковий внутрішньоденний шум, який не змінює довгострокову структуру, але робить рух нелінійним.
STF також можуть бути ініціаторами — особливо алгоритмічні системи, які агресивно пробивають рівні та створюють короткострокові імпульси, але без підтримки OTF такі пробиття часто не отримують продовження та розгортаються, оскільки горизонт дій цих учасників є обмеженим.

Короткостроковий шум: природний наслідок того, що на ринку одночасно діють учасники з різними горизонтами та різними оцінками справедливої вартості.

- Один учасник STF бачить, що ціна піднялася трохи вище POC поточного періоду, і готовий продавати — це реакційна активність.
- Інший бачить імпульс і купує — це ініціююча активність.
- Третій реагує на новину, четвертий закриває збиткову позицію. Усі діють одночасно, їхні ордери складаються й гасять один одного, створюючи хаотичний рух в обидва боки.

Але жоден із них не має ані достатнього обсягу, ані достатнього горизонту, щоб змінити довгострокову структуру.
Шум залишається шумом: він не змінює напрямок ринку, а лише робить рух нелінійним.

Довгостроковий тренд виникає тоді, коли учасники OTF досягають консенсусу щодо напрямку переоцінки активу.

OTF не один, їх багато, і їхня фундаментальна оцінка теж може розходитися — один фонд вважає ціну завищеною, інший — заниженою. Але якщо достатня кількість великих учасників вважає актив фундаментально недооціненим, вони починають системно купувати, а їхні ордери занадто великі, щоб бути поглиненими миттєво — це створює стійкий потік покупок, який може тиснути на ринок тижнями й місяцями.

Цей потік послідовно зміщує справедливу вартість вгору: кожен новий період балансу формується вище за попередній, а кожна корекція викуповується раніше, ніж ціна повертається до колишніх рівнів.

На профілі це виглядає як низка Value Area та POC, що зміщуються в одному напрямку.

Тренд закінчується тоді, коли OTF змінюють своє фундаментальне судження — або коли актив досягає зони, яку більшість великих учасників вважає переоціненою. Тоді їхня ініціююча активність змінює напрямок, і ринок починає формувати тренд у зворотному напрямку або переходить у фазу балансу.