Ринок базових металів переходить у фазу, де геополітичні ризики Перської затоки стають менш значущими порівняно з регуляторними рішеннями США. Хоча ракетні удари по плавильних заводах в UAE та Bahrain знищили близько 2 млн тонн річного обсягу регіонального виробництва у лютому-травні, більшість премій за ризик уже випарувалася.

Ціни на мідь у червні перевищили $14,000 за тонну, наблизившись до січневого рекорду. Проте ключовим фактором впливу тепер є очікування щодо тарифів: Commerce Secretary Howard Lutnick має надати президенту Trump рішення щодо запровадження мита від 15% у січні 2027 року.

За словами стратега BNP Paribas David Wilson, опоненти тарифів ведуть активний лобістський процес, що свідчить про високу невизначеність результату. Водночас інші метали демонструють різну динаміку: Zinc зріс на 14% завдяки глобальному дефіциту, а Tin підскочив на 27% через структурний дефіцит пропозиції.

Аналітичні організації переглядають прогнози глобальної пропозиції на 2026–2027 роки. Наприклад, US Energy Information Administration (EIA) очікує значно повільніше відновлення видобутку порівняно з даними IEA та BloombergNEF.

За даними EIA, відновлення поставок через Hormuz до довоєнних рівнів не відбудеться до початку 2027 року. При цьому очікується, що глобальні запаси нафти в третьому кварталі 2026 року скоротяться в середньому на 7,6 млн b/d.

Ситуація з логістикою залишається критичною: у тиждень до 28 червня через Hormuz пройшло лише 242 судна, тоді як середній показник 2025 року становив понад 700 одиниць. Через дефіцит танкерів під загрозою залишається до 9 млн b/d видобутку в регіоні Перської затоки.