Що таке макроекономіка

Основні аспекти, які вивчає макроекономіка: чому виникає безробіття, що стає причиною інфляції та які чинники сприяють економічному зростанню. Вона спрямована на оцінку економічної ефективності, аналіз чинників, що впливають на її розвиток, і пошук шляхів для утримання інфляції на оптимальному рівні в сукупності з сильним ринком праці.

Макроекономічні показники - це числові дані, які відображають стан і розвиток економіки в цілому. Вони слугують базою для аналізу поточного стану та прогнозування динаміки економічних процесів. Приклади таких показників включають ВВП, рівень інфляції, безробіття та зовнішньоторговельний баланс.

Показники класифікуються за різними критеріями:

• Абсолютні та відносні. Наприклад, загальний обсяг ВВП або ж його зростання/падіння у відсотковому співвідношенні до періоду в минулому.
• Номінальні та реальні. Пояснимо на прикладі з тим же ВВП. Номінальний ВВП розраховується з використанням фактичних ринкових цін, які існували на момент реалізації продукції в певний період часу і були змінними. Реальний ВВП розраховується через призму постійних фіксованих цін на товари та послуги. У такому разі можуть узяти ціну, яка сформувалася на початку поточного року і відраховувати від неї.
• Валові та чисті. Тут найлегше як приклад навести національний дохід. Чистий національний дохід відрізняється тим, що з нього віднімають амортизацію і непрямі податки.

Ці дані використовуються для оцінки ефективності державної політики та аналізу глобальних економічних тенденцій.

Якщо ВВП збільшується, це означає, що економіка розвивається, зростає виробництво, споживання та інвестиції.

Якщо ВВП падає - це тривожний сигнал: економіка стискається, рівень життя може знижуватися, безробіття - зростати.

Існує номінальний ВВП (у поточних цінах) і реальний ВВП (з урахуванням інфляції), останній дає точнішу картину економічної динаміки. Детальніше про ВВП можете дізнатися тут.

Причинами інфляції можуть бути: надлишковий попит, зростання витрат виробників, зростання грошової маси. Центробанки намагаються тримати інфляцію в межах цільового рівня (наприклад, 2%).

Занадто низька інфляція або дефляція теж небезпечні - вони можуть свідчити про слабкий попит і застій в економіці. Детальніше про інфляцію - тут.

Існує природний рівень безробіття - це частина людей, які тимчасово без роботи (наприклад, шукають нове місце після звільнення).

Але якщо безробіття перевищує нормальний рівень - це говорить про проблеми в економіці, зниження споживчого попиту і, можливо, соціальну нестабільність.

Тут ви можете дізнатися, як рівень безробіття в США впливає на світові ринки.

Позитивний торговельний баланс (профіцит) означає, що країна більше експортує, ніж імпортує, і, як правило, заробляє валюту.

Негативний баланс (дефіцит) вказує на те, що країна споживає більше, ніж виробляє - це може бути стійким, якщо дефіцит фінансується за рахунок інвестицій, але в довгостроковій перспективі - потенційний ризик.

Допустимий рівень боргу залежить від структури економіки та здатності його обслуговувати. Але занадто високий борг - це загроза фінансовій стабільності, оскільки державі доводиться витрачати дедалі більше коштів на виплату відсотків, а це обмежує інвестиції в інші сфери - охорону здоров'я, освіту, інфраструктуру.

Зростання CPI означає, що життя дорожчає, особливо якщо ціни зростають швидше, ніж доходи населення. Цей показник важливий для розрахунку індексації пенсій, допомог та інших соціальних виплат.

Макроекономічні процеси - це взаємодія економічних агентів (домогосподарств, підприємств, держави та зарубіжного сектору) та елементів державної політики. Це великомасштабні явища, які формують загальний стан економіки країни та світу. Вони стосуються кожного: від рішень уряду до цін у магазині.

Основними процесами в макроекономіці є:

• Кругообіг доходів і витрат, що відображає рух капіталу та економічних ресурсів між секторами економіки.
• Збалансованість попиту і пропозиції, що забезпечує пропорційність виробництва і споживання.

Державна економічна політика безпосередньо впливає на ці процеси через інструменти монетарної, фіскальної та цінової політики.

Економічне зростання

Економічне зростання - це збільшення обсягу виробництва товарів і послуг у країні. Зазвичай воно вимірюється зростанням ВВП.

Коли економіка зростає, бізнес розвивається, створюються робочі місця, зростають доходи. Зростання може бути стійким і довгостроковим (наприклад, завдяки інвестиціям у технології та освіту), а може бути тимчасовим - на тлі спекуляцій або кредитного буму. Стабільне зростання - мета більшості економічних політик.

Кризи та рецесії

Кризи та рецесії - це фази спаду в економіці.

Рецесія - це зниження ВВП протягом кількох кварталів поспіль. Під час криз падають доходи, зростає безробіття, бізнеси закриваються.

Причини можуть бути різні: фінансові бульбашки, зовнішні шоки, політична нестабільність, пандемії. Хоча кризи болючі, вони є частиною економічного циклу і нерідко стають приводом для реформ. Докладніше про те, як рецесія впливає на ринки - тут.

Інфляція та дефляція

Інфляція і дефляція - два протилежні процеси, пов'язані зі зміною цін.

Інфляція - це зростання загального рівня цін. Вона може бути помірною (що вважається нормою), або високою, що знижує купівельну спроможність населення.

Своєю чергою, дефляція - це зниження цін, що звучить приємно, але на практиці може призвести до зниження прибутку в компаній, скорочення зарплат і масових звільнень.

Обидва явища вимагають обережної політики з боку держави і центрального банку.

Безробіття

Безробіття - важливий макроекономічний індикатор, який показує, скільки людей не можуть знайти роботу. Воно зростає в період криз і спадає в періоди економічного підйому.

Існує кілька типів безробіття: циклічне (пов'язане з економічним спадом), структурне (пов'язане із застаріванням професій), фрикційне (тимчасове - поки людина шукає нове місце). Довгострокове високе безробіття - загроза соціальній стабільності та економічному розвитку.

Державне регулювання та монетарна політика

Державне регулювання та монетарна політика - це інструменти, за допомогою яких влада керує економікою.

Регулювання включає податки, бюджетні витрати, закони. Монетарна політика - це дії центрального банку: зміна процентних ставок, емісія грошей, контроль над інфляцією.

У періоди кризи держава може знижувати ставки, друкувати гроші або збільшувати держвидатки для підтримки економіки. У періоди перегріву - навпаки, стримувати зростання та інфляцію.

Міжнародна торгівля та глобалізація

Міжнародна торгівля і глобалізація - це процеси, за яких країни активно обмінюються товарами, послугами, капіталом і технологіями.

Міжнародна торгівля дає змогу країнам спеціалізуватися й отримувати вигоду від експорту. Глобалізація посилює взаємозв'язок економік: криза в одній країні може швидко позначитися на інших.

Вона також створює конкуренцію, підвищує якість товарів, але водночас породжує і виклики: торговельні війни (які ми спостерігаємо просто зараз завдяки політиці Трампа), залежність від імпорту, витік виробництва.

Як це працює?

Уявімо, що економіка на підйомі, робочих місць багато, безробіття низьке. Роботодавці конкурують за співробітників і піднімають зарплати. У людей стає більше грошей, вони починають більше витрачати - зростає попит. А коли попит зростає швидше, ніж пропозиція, ціни починають зростати - починається інфляція.

А тепер навпаки: якщо безробіття високе, люди бояться втратити роботу, зарплати зростають повільно або навіть падають. Попит на товари і послуги знижується, і разом з ним сповільнюється зростання цін - інфляція падає.

Крива Філліпса - інструмент, який допомагає центральним банкам та урядам ухвалювати рішення щодо монетарної та фіскальної політики. Наприклад, якщо інфляція зростає, ЦБ може підняти ставку, навіть якщо безробіття ще низьке. Або навпаки - якщо безробіття зростає, може знадобитися стимулювати економіку, навіть ризикуючи тимчасовою інфляцією.

Роль процентних ставок

Роль процентних ставок величезна: це інструмент, через який центральні банки впливають на економіку.

Підвищуючи ставку, вони роблять кредити дорожчими, що знижує споживання та інвестиції - і тим самим стримує інфляцію. Знижуючи ставку, навпаки, стимулюють економічну активність. Це працює як "кермо" для грошового потоку: що легше взяти гроші, то активніше розвивається економіка, і навпаки. Головне - дотримуватися балансу, щоб не допустити перегріву або застою. Детальніше про те, як на прикладі ФРС, працюють процентні ставки і як вони впливають на ринки, ви можете дізнатися тут.

Ефекти державного втручання

Ефекти державного втручання проявляються в тому, як фіскальна (бюджетна) політика впливає на економіку.

Коли держава збільшує витрати або знижує податки, вона стимулює економічну активність. Це особливо важливо в кризові періоди, коли приватний сектор втрачає впевненість.

Однак надмірне втручання може призводити до зростання держборгу та спотворення ринкових сигналів. Тому ефективність державної політики залежить від точності розрахунків і своєчасності рішень.

Макроекономіка - це не тільки теорія і формули. Вона активно застосовується в реальному житті та впливає на рішення, які ухвалюють уряди, бізнес, інвестори та звичайні люди.

У політиці

Держави використовують її дані та моделі, щоб формувати бюджети, встановлювати податкові ставки, розробляти соціальні програми та управляти боргом.

Наприклад, якщо спостерігається економічний спад, уряд може збільшити держвидатки або знизити податки, щоб стимулювати зростання. А в разі перегріву економіки - навпаки, скоротити витрати і посилити податкову політику.

Центробанки також ухвалюють рішення про процентні ставки на основі макроекономічних показників - рівня інфляції, безробіття, темпів зростання ВВП. Усе це робиться для підтримки стабільності та запобігання кризам.

В інвестиціях

В інвестиціях макроекономіка допомагає оцінювати ризики та перспективи. Інвестори стежать за станом економіки: чи зростає ВВП, чи стабільна інфляція, яка політика центрального банку.

Наприклад, очікування зниження відсоткових ставок може стимулювати зростання фондового ринку, тому що дешеві гроші підштовхують компанії до розширення, а інвесторів - до купівлі активів. Також макроекономіка дає змогу розуміти, в які галузі або країни варто вкладатися, а від яких - триматися подалі в період турбулентності.

У бізнесі

У бізнесі макроекономічні дані допомагають будувати стратегію. Компанії аналізують економічну ситуацію, щоб ухвалювати рішення про розширення, інвестиції, ціноутворення, наймання співробітників.

Наприклад, у разі зростання інфляції бізнес може заздалегідь переглянути договори з постачальниками або скоригувати ціни. А якщо очікується спад - призупинити масштабні проєкти або оптимізувати витрати. Для експортно-орієнтованих компаній особливо важливі макроекономічні чинники на кшталт валютних курсів і торговельних балансів.

У житті звичайних людей

У житті звичайних людей макроекономіка проявляється набагато частіше, ніж здається.

Ціни на продукти, вартість іпотеки, можливість знайти роботу, рівень зарплат, соціальні виплати - все це безпосередньо залежить від стану економіки.

Якщо зростає інфляція, купівельна спроможність знижується, і доводиться економити. Якщо безробіття зростає - стає складніше знайти хорошу роботу. Люди також ухвалюють рішення - чи купувати житло, чи брати кредит, чи робити заощадження - виходячи з економічних умов. Навіть вибір валюти для зберігання грошей або країна для еміграції часто залежить від макроекономічних чинників.

Розуміння макроекономічних показників, процесів і закономірностей дає змогу ефективно аналізувати стан економіки та ухвалювати обґрунтовані рішення у сфері державної політики. Ці елементи є базою для макроекономічного моделювання, яке служить інструментом як для прогнозування, так і для вироблення стратегій економічного розвитку.

Вам, як трейдеру, навіть поверхневе розуміння принципів роботи макроекономіки і того, як макропоказники впливають на ринки, надасть величезну послугу. Усвідомлюючи поточний стан економіки загалом, ви зможете вловити тренд і рухатися відповідно до основної тенденції ринків.