Нафтові рефінери опинилися в унікальній ситуації, коли ціни на сиру нафту знизилися до рівня до конфлікту в Ірані, тоді як ціни на бензин, дизель та авіаційне пальне залишаються високими. Це призвело до зростання маржі переробки: американський показник 3-2-1 crack spread піднявся вище $60 за барель, що є історичним максимумом.

Основним чинником розриву між цінами на сировину та паливо є дефіцит потужностей переробки. У той час як ринок сирої нафти насичується після відновлення поставок через Strait of Hormuz (експорт з Близького Сходу зріс із <8 млн bpd у травні до понад 12 млн bpd у червні), ринок готового палива стикається з дефіцитом запасів.

Ситуацію погіршує систематичне знищення російської нафтопереробної інфраструктури. За оцінками Energy Aspects, обсяги переробки в Russia впали до найнижчого рівня за останні 21 рік — у цьому місяці показник становить лише 3,91 млн bpd, що на 1,4 млн bpd менше, ніж минулого року. Це призвело до обмежень на експорт бензину та дизеля з РФ та навіть переходу країни до імпорту авіаційного пального.

Згідно з даними EIA та Statistical Review of World Energy 2026, United States зміцнила позицію найбільшого виробника нафти у світі, збільшивши відрив від Russia та Saudi Arabia. У 2025 році середньодобовий видобуток сирої нафти та конденсату в США склав 13,586 млн bpd, що на 2,7% більше порівняно з попереднім роком.

Ключовим драйвером зростання став басейн Permian, обсяги якого збільшилися на 4% до 6,6 млн bpd і склали близько 48% від загального американського видобутку. Попри те, що ціни на WTI у 2025 році були відносно низькими та усереднювалися на рівні $65 за барель, сектор shale продемонстрував стійкість.

Для порівняння, видобуток у Russia минулого року впав на 0,6% до 10,161 млн bpd, а Saudi Arabia збільшила показники на 5,7% до 9,727 млн bpd. EIA прогнозує, що у 2026 році видобуток у США триматиметься на рівні близько 13,7 млн bpd, а наступного року перевищить позначку в 14 млн bpd.