Наприкінці 2025 року обсяг стейблкоїнів, що пов'язаний з українськими резидентами, склав близько $8,6 млрд, що становить 4,1% ВВП країни. За даними МВФ, Україна демонструє один із найвищих показників цифрової доларизації серед досліджених економік.

Для порівняння, у Венесуелі цей показник є вищим і становить 5,6% ВВП. В інших країнах рівень використання стейблкоїнів значно нижчий: у Нігерії зафіксовано 1,4%, у Туреччині – 0,83%, а в США – лише 0,04%.

Китайський експорт обладнання для сонячної енергетики продовжує знижуватися: у вересні він впав на 6,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Згідно з даними митної статистики, на яку посилається Reuters, провідний світовий виробник відвантажив 1,21 млн метричних тонн сонячних елементів та панелей минулого місяця, що на 6% менше за показники вересня минулого року.

Падіння динаміки пов'язане з новими податковою політикою Пекіна. З 1 квітня 2026 року скасовуються експортні податкові пільги на додану вартість (VAT) для фотоелектричної продукції, що підвищує її вартість на міжнародних ринках. Крім того, з 1 січня 2027 року Китай планує скасувати пільги на експорт продукції для акумуляторів.

На тлі цього влада Китаю розглядає можливість запровадження експортного контролю або заборон на понад десяток технологій виробництва сонячних продуктів. Серед них – технології виробництва високоефективних елементів (perovskite, tandem solar), полісилікону, пластин (wafer) та кристалічних кремнієвих елементів. Міністерство комерції та Міністерство науки і технологій Китаю вже розпочали місячний період консультацій щодо оновлення переліку технологій, що підлягають обмеженням.