Через обмеження в Ормузькій протоці експортери з Близького Сходу змушені використовувати перевалку нафти з судна на судно (STS), що суттєво підвищує фрахт. На маршруті до Китаю витрати на перевезення вже сягають $30 за барель нафти, що є історичним максимумом.

Згідно з даними Kpler, обсяги нафтоперевезень через Ормузьку протоку становлять в середньому 6.5 млн барелів на добу, тоді як до початку бойових дій наприкінці лютого цей показник сягав близько 20 млн барелів на добу. Високі ризики для танкерів призвели до дефіциту супертанкерів та зростання фрахтових витрат, які тепер становлять до 25% від загальної вартості доставки нафти з регіону до Китаю.

Через нестабільність у протоці Ормуз близько 20% світових поставок скрапленого природного газу (LNG) тепер розглядаються покупцями як переривчасті. Експорт LNG з Катару та ОАЕ залишається суттєво обмеженим навіть через сім місяців після колапсу трафіку в протоці.

Аналітики Wood Mackenzie на конференції Gastech 2026 у Бангкоку зазначили, що ринок сприймає ці 20% поставок як ненадійні. Це призводить до зростання волатильності та ускладнює прийняття рішень щодо довгострокових контрактів, підвищуючи цінність більш стабільних джерел енергії.

Для диверсифікації поставок покупці в Європі та Азії шукають альтернативи в Канаді, Мозамбіку, Індонезії, Папуа-Новій Гвінеї та Аргентині. Зокрема, китайські державні імпортери, такі як PetroChina та Sinopec, ведуть переговори про довгострокові поставки з експортерами, які не залежать від Ормузької протоки.