Блокада протоки Bab el-Mandab хуситами створює критичну логістичну проблему для Saudi Arabia, оскільки стратегічний East-West Pipeline не вирішує питання повністю. Хоча трубопровід дозволяє перекачувати нафту до порту Yanbu на Червоному морі, вантажі все одно мають виходити через регіон, який зараз під загрозою.

Для експорту в Азію постачальники змушені використовувати наддовгий маршрут через Суецький канал та мис Доброї Надії. При цьому використання VLCC-танкерів обсягом близько 2 млн барелів стає складним через обмеження по глибині Суецького каналу, що змушує покладатися на єгипетський трубопровід SUMED.

Пропускна здатність SUMED становить лише 2.3–2.5 млн bpd, що вдвічі менше за потенційні обсяги експорту, які можуть бути перенаправлені з Yanbu. Це створює ризик заторів у Ain Sokhna та Sidi Kerir, збільшуючи час транзиту та витрати на глобальні енергетичні ринки.

Найбільший російський експортний термінал нафти у Чорному морі фактично вийшов із ладу. За даними Bloomberg, термінал Sheskharis у Novorossiysk не здійснював відвантаження танкерів з 21 липня через зростання загроз з боку безпілотників.

У першій половині року Sheskharis експортував у середньому близько 650,000 barrels на добу. Ця зупинка відбувається на тлі перебоїв у роботі Caspian Pipeline Consortium (CPC), через який проходить понад 80% експорту нафти з Казахстану та приблизно 2% світового постачання.

Через призупинення відвантажень танкерів через CPC, Казахстан був змушений скоротити видобуток нафти. Зокрема, видобуток на гігантському родовищі Tengiz компанії Chevron впав більш ніж удвічі через переповнення сховищ та необхідність зменшити потоки по трубопроводу.

Ситуація погіршується на фоні зростання ціни на Brent вище $100 за барель, що спричинено конфліктами в районі протоки Hormuz та атаками Houthi у Червоному морі. Оскільки комерційні запаси суттєво скоротилися, ринок втрачає можливість компенсувати ці збої поставок.