Публічний ключ – це унікальна криптографічна інформація, яка використовується у блокчейн-мережах для автентифікації та перевірки транзакцій. Він є частиною асиметричної криптографії, що передбачає використання двох ключів:
Простими словами, приватний ключ — це ваш пароль або ключ від сейфа, який дає доступ до криптовалютних коштів, а публічний ключ — це щось на кшталт номера рахунку у банку, який можна передавати іншим для отримання платежів.
Коли користувач створює криптовалютний гаманець, автоматично генерується пара ключів – публічний та приватний. Власне, саме приватний ключ є головним, а публічний ключ – це його математичне похідне. За допомогою приватного ключа можна отримати публічний, але у зворотному напрямку це зробити неможливо (завдяки складності криптографічного алгоритму).
Публічний ключ також використовується для створення криптовалютної адреси – унікального ідентифікатора гаманця, куди можна надсилати монети. Важливо розуміти, що хоч публічний ключ є відкритим, він не дає доступу до криптовалютних активів.
У криптовалютній мережі кожна транзакція підписується приватним ключем власника. Після цього вона передається в мережу, де інші вузли (ноди) перевіряють її достовірність за допомогою публічного ключа.
Основні функції публічного ключа у транзакціях:
Цей механізм дозволяє гарантувати, що тільки власник приватного ключа може витрачати кошти, а будь-хто може перевіряти транзакції, не розкриваючи конфіденційних даних.
Публічний ключ формується за допомогою криптографічних алгоритмів, які ускладнюють його злам. У більшості криптовалют використовується еліптична криптографія (ECC), яка забезпечує високий рівень безпеки при меншому розмірі ключів, ніж традиційні методи (наприклад, RSA).
Процес генерації ключової пари відбувається так:
Таким чином, процес шифрування забезпечує безпеку, оскільки зворотне отримання приватного ключа з публічного є практично неможливим.
Хоча публічний ключ сам по собі не дає доступу до криптовалют, його відкритий характер може спричинити деякі ризики.
Основні загрози:
Щоб уникнути цих ризиків, користувачі повинні захищати свій приватний ключ, використовувати апаратні гаманці та уникати публікації своїх адрес у відкритих джерелах.
Дуже часто публічний ключ плутають з криптовалютною адресою, хоча це різні поняття.
Публічний ключ – це великий набір чисел і літер, який використовується для перевірки цифрового підпису.
Криптовалютна адреса – це похідне значення публічного ключа, отримане шляхом хешування та кодування.
Наприклад, у Bitcoin адреси формуються так:
Цей механізм дозволяє отримати коротку та зручну для використання адресу, яка все ж таки залишається безпечною.
Крім перевірки транзакцій, публічні ключі використовуються у багатьох сферах криптографії:
Таким чином, публічні ключі є фундаментом сучасних технологій безпеки.
Публічний ключ є важливим елементом криптовалютної екосистеми, забезпечуючи безпеку, ідентифікацію та перевірку транзакцій. Він використовується у поєднанні з приватним ключем, що гарантує цілісність криптоактивів. Хоча публічний ключ можна відкрито публікувати, важливо дотримуватися безпекових заходів, щоб уникнути ризиків, пов’язаних із його використанням:
Розуміння принципів криптографії та блокчейну допоможе краще захищати свої кошти та безпечно взаємодіяти з криптовалютними технологіями.
Публічний ключ є відкритим, і його можна вільно поширювати, тоді як приватний ключ повинен залишатися секретним. Приватний ключ використовується для підпису транзакцій, а публічний – для їх перевірки.
У багатьох криптовалютах, зокрема Bitcoin, публічний ключ проходить через кілька етапів хешування, щоб сформувати криптовалютну адресу, яка є коротшою і зручнішою для використання.
Генерація публічного ключа відбувається через криптографічні алгоритми (наприклад, еліптичні криві). Отримати приватний ключ із публічного математично неможливо через складність обчислень.
У відкритих блокчейн-мережах, знаючи публічний ключ або адресу, можна відстежити всі транзакції, пов’язані з цим гаманцем. Саме тому рекомендується використовувати нову адресу для кожної операції.
У блокчейнах, таких як Ethereum, публічні ключі використовуються для автентифікації у смарт-контрактах, а також у мультипідписних гаманцях, де для підтвердження транзакції потрібно кілька ключів.