Криза лідерства в OPEC загрожує ринку нафти
Поточна геополітична нестабільність та інфраструктурні ризики виявили слабкість внутрішньої структури OPEC. На відміну від 2022 року, коли альянс залишався центром прийняття рішень на нафтовому ринку, сьогодні організація перетворюється на інституцію, що лише реагує на події, а не формує їх.
Основними чинниками деградації впливу є розмиття єдиного політичного фронту та розрив між офіційними квотами та фізичною реальністю поставок. Попри те, що 7 вересня Саудівська Аравія, росія, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман вирішили дотримуватися вимог щодо видобутку на жовтень, ринок відчуває брак чіткої координації між ключовими гравцями.
Слабкість позицій OPEC підкреслюється труднощами з експортом: зниженням трафіку через Ормузьку протоку, атаками на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та обмеженим доступним танкерним флотом. Це створює ситуацію, коли номінальне збільшення видобутку всередині затоки не гарантує реального надходження нафти на світові ринки.