Як центральний банк веде грошово-кредитну політику

Центральні банки відіграють ключову роль в економічній системі кожної країни, здійснюючи контроль над грошово-кредитною політикою. ДКП являє собою сукупність заходів, спрямованих насамперед на регулювання грошової пропозиції в економіці. Від дій центрального банку залежить дуже багато чого, він може бути як рятівником, так і прокляттям. Уявіть собі, що на ньому лежить тягар відповідальності за всю економіку. ДКП охоплює два основні інструменти: операції на відкритому ринку (ОВР) і процентні ставки.

Як ми знаємо, економіка має цикли і для більш точного розуміння процентних ставок та операцій на відкритому ринку, варто трохи заглибитися в економічні цикли.

Після фаз економічного піднесення: епохи низьких відсоткових ставок і дешевих кредитів завжди настає фаза, за якої треба затягнути паски і почати виплачувати за боргами. По суті, коли ви берете в борг, у моменті ви можете витратити більше, ніж заробляєте, але водночас ви визначаєте для себе період часу в майбутньому, в якому вам доведеться зменшити свої витрати і значну частину вашого заробітку віддавати на погашення боргу. У випадку з однією людиною, коли вона взяла на кілька місяців кредит, щоб купити новий телефон, цей цикл триватиме ті самі кілька місяців, навпаки, якщо брати масштаби всієї економіки, то такий цикл може тривати десятки років.

У період дешевих кредитів здається, що все класно: люди більше витрачають, отже, інші більше заробляють, активно розвивається бізнес, зростає рівень життя, але це все лише верхівка айсберга й етап піднесення. Коли витрати, підкріплені кредитами, продовжують збільшуватися, але за ними не встигає виробництво, ми спостерігаємо підвищення цін, яке і називаємо інфляцією. Центральному банку висока інфляція не вигідна, оскільки через неї виникає низка проблем, зі зростанням цін зростають і процентні ставки. Зі зростанням відсоткових ставок дедалі менше людей можуть дозволити собі брати кредити, і вартість уже наявних боргів збільшується. Людям складніше стане платити за боргами і вони виділятимуть дедалі більшу частину своїх доходів на те, щоб просто погасити борг. Люди починають менше витрачати, відповідно інші люди менше заробляють і цей цикл починає рухатися у зворотний бік. Знижується економічна активність, і виникає рецесія. Якщо рецесія посилюється, а інфляція перестає бути проблемою, центральний банк знижує процентні ставки, щоб цикл знову почав набирати обертів. З низькими відсотковими ставками зменшуються витрати на борги, кредити та витрати зростають, і знову виникає піднесення.

Продемонструвати економічний цикл графічно можна якось так:

За допомогою формування ставки, ЦБ впливає на дорожнечу позикових коштів усередині банківської системи, а як наслідок і кредитних коштів для бізнесу та споживачів. Щоб уповільнити інфляцію, яка підвищується через дешеві гроші в економіці, ЦБ підвищує ставку. Коли вони досягають своїх цілей і інфляція на нормальних значеннях, але економіка страждає через дорогі кредити, ЦБ починає процес зниження ставок.

Операція на відкритому ринку - це будь-яка купівля і продаж державних цінних паперів, але в деяких випадках і комерційних паперів центральним банком з метою регулювання грошової маси та умов кредитування на постійній основі. Операції на відкритому ринку також можуть використовуватися для стабілізації цін на державні цінні папери, що інколи вступає в конфлікт із кредитною політикою центрального банку. Коли центральний банк купує цінні папери, це призводить до таких наслідків: збільшуються резерви комерційних банків, що дає їм змогу розширювати свої кредити та інвестиції; підвищується ціна державних цінних паперів, що еквівалентно зниженню їхніх відсоткових ставок, і відбувається загальне зниження відсоткових ставок, що стимулює інвестиції в бізнес. Якщо центральний банк починає продавати ці цінні папери, ефект буде протилежними.

Підбиваючи підсумок, сміливо зазначимо, що ці два інструменти однаково важливі і доповнюють один одного. За умови ефективної політики ЦБ, дискомфорту громадян під час скорочень економічної активності можна більшою мірою уникнути й отримати комфортний вихід із цього етапу. Такий вихід часто називають "м'якою посадкою".