Що таке облігації і як їх використовувати?

Облігації являють собою фінансові інструменти, які виражають боргові зобов'язання, фактично це - боргові розписки. Коли ви купуєте облігацію, фактично ви надаєте позику великій організації, уряду або іншому емітенту. В обмін на вашу позику, емітент обіцяє виплачувати вам відсотки протягом певного періоду часу (купонні виплати), а після закінчення терміну повернути вам початкову суму (номінал облігації). Купуючи облігації, інвестор надає позику компанії, державі або іншому позичальнику з розрахунком отримати певний дохід у майбутньому.

Облігації є одним з інструментів для отримання фіксованого доходу, оскільки прибутковість від них відома заздалегідь. Ці інструменти широко використовуються як інвестиції для отримання стабільного доходу, а також як засіб для диверсифікації портфеля.

Існує кілька видів облігацій. Відмінності можуть бути пов'язані з емітентом, строками, умовами погашення та іншими параметрами. Існує кілька характеристик, за якими можна класифікувати облігації.

За емітентом:

Корпоративні облігації: випускаються приватними компаніями для залучення капіталу. Прибутковість залежить від кредитоспроможності емітента і терміну облігації.

Державні облігації: випускаються урядами різних країн. Вважаються одними з найменш ризикованих, оскільки держава часто вважається стабільним позичальником.

Муніципальні облігації: випускаються місцевими органами влади (містами, областями) для фінансування різних проектів.

Інвестиційні та структурні облігації: банки, брокери та керуючі компанії випускають інвестиційні та структурні облігації з метою залучення грошових коштів від інвесторів. Ці кошти потім часто інвестують у різні цінні папери з метою отримання комісій за управління цими активами та прибутку від операцій з ними.

Комерційні облігації: випускаються приватними компаніями для залучення капіталу на свою діяльність. Ці облігації можуть мати різні умови, купонні ставки та строки погашення залежно від фінансового становища компанії та поточних ринкових умов. Вони часто поширюються адресно і за закритою підпискою, тобто купити їх так просто не вийде.

За формою виплати доходу:

Облігації з фіксованим доходом: надають фіксований відсотковий дохід, який виплачується власнику облігації протягом усього терміну її дії.

Які бувають ставки дохідності?

• Фіксовані: у більшості випадків у облігацій прибутковість залишається постійною протягом усього терміну їхнього існування. Це може бути постійна ставка, коли однаковий відсоток виплачується за кожен період, або ставка, де відсоток змінюється для кожного періоду, але відомий заздалегідь.
• Змінні: деякі довгострокові облігації мають змінну ставку. Спочатку встановлюється фіксована ставка, але після певного періоду емітент має право змінити відсоток відповідно до ринкових умов.
• Плаваючі: облігації з плаваючою ставкою надають найбільшу невизначеність у дохідності. Відсотки на них пов'язані з макроекономічними показниками, такими як інфляція або ключова ставка, що робить дохід від них менш передбачуваним.

Дисконтні облігації - це вид облігацій, які продаються нижче їхньої номінальної вартості. Різниця між ціною купівлі та номінальною вартістю являє собою дисконт, який є формою процентного доходу для інвестора.

Під час купівлі дисконтних облігацій інвестор платить суму, меншу, ніж їхня номінальна вартість. Наприклад, якщо облігація номіналом $1,000 продається за $900, то дисконт становить $100. Наприкінці терміну дії облігації інвестор отримає назад номінальну вартість, що дає йому змогу заробити на різниці між ціною купівлі та номінальною вартістю. Дисконтні облігації часто використовуються державами або компаніями як спосіб залучення капіталу.

Облігації з індексованим номіналом - це облігації, чия номінальна вартість змінюється відповідно до певного індексу або показника. Цей тип облігацій призначений для захисту інвесторів від впливу інфляції.

Коли інвестор купує облігацію з індексованим номіналом, номінальна вартість облігації автоматично коригується відповідно до змін в індексі, до якого вона прив'язана. Це означає, що якщо рівень інфляції зростає, номінальна вартість облігації також збільшується, що компенсує втрати від грошової дефляції.

Облігації з індексованим номіналом зазвичай пов'язані з індексом споживчих цін або іншими ключовими економічними показниками. Цей тип облігацій забезпечує інвесторам інфляційний захист, зберігаючи реальну вартість їхніх інвестицій в умовах цін, що змінюються.

Облігації зі структурним доходом (інвестиційні) являють собою вид облігацій, у яких структура прибутковості залежить від певних характеристик або умов, пов'язаних з емітентом або проєктом, що фінансується за рахунок коштів, залучених від цих облігацій. В облігаціях зі структурним доходом зазвичай використовується якась форма особливих умов, які можуть варіюватися залежно від певних подій. Наприклад, структурний дохід може бути прив'язаний до фінансових показників емітента, прибутковості акцій, обсягу продажів товарів або послуг, інфляції тощо.

Наведемо приклад для кращого розуміння: уявімо, що компанія вирішує випустити облігації для фінансування будівництва нового заводу. Вони можуть вирішити використовувати облігації зі структурним доходом. У цьому випадку структура прибутковості може бути пов'язана з обсягом виробництва або продажів продукції на новому заводі.

Приклад структурного доходу:

1. Базовий купон: 4% річних (фіксований купон).
2. Бонусний купон: Додаткові 1% річних, якщо обсяг виробництва перевищить певний рівень.

Таким чином, якщо обсяг виробництва на новому заводі виявляється вищим за певний рівень, інвестори отримують додатковий дохід у вигляді бонусного купона. Однак, якщо обсяг не досягає заданого рівня, інвестори отримують тільки базовий купон.

Існують також облігації такого типу, де відсоток інвесторам буде виплачено винятково в разі дотримання заздалегідь визначених умов: наприклад, якась компанія випускає інвестиційні облігації для фінансування свого проєкту з розроблення екологічно чистої енергії. Умови облігацій такі:

• Якщо компанія досягає заявленого рівня виробництва енергії з відновлюваних джерел, купонний дохід для інвесторів становить 15%.
• У разі, якщо обсяг продажів екологічної енергії компанії вищий, ніж рівень, передбачений державними стандартами, купонний дохід підвищується до 20%.
• У разі, якщо компанія не виконує встановлені екологічні стандарти, купон не виплачується.

Однак, сума вкладень повертається інвестору в повному розмірі незалежно від виконання умов інвестиційних облігацій.

Структурні облігації - це вид облігацій з нестандартною структурою прибутковості або особливими умовами, які можуть містити додаткові виплати, залежні від певних чинників або подій. Ця структура призначена для адаптації облігацій до конкретних потреб емітента. Припустимо, компанія випускає структурні облігації, пов'язані з динамікою акцій чотирьох різних компаній - A, B, C і D. Умови такі:

• Якщо ціни акцій усіх чотирьох компаній зростуть більш ніж на 10% за період облігації, купон становитиме 20%.
• Якщо хоча б одна з компаній подешевшає, ніж на 10%, але не більше, ніж дві, купон буде 12%.
• Якщо ціна впаде принаймні у двох компаній, облігаційні власники отримають тільки 80% номіналу при погашенні.

Це створює структуру, де прибутковість залежить від загальної динаміки ринку та успіху кількох компаній. Інвестори отримують вищий купон при зростанні цін акцій, але існує ризик втрати до 20% номіналу, якщо ціни впадуть у двох або більше компаній.

За терміном погашення:

Короткострокові облігації: їхній термін погашення становить менше року.

Середньострокові облігації: мають термін від 1 року до 5 років.

Довгострокові облігації: їхній термін погашення перевищує 5 років.

Безстрокові або вічні облігації: не мають встановленого терміну погашення.

За конвертованістю:

Облігації з правом конвертації: можуть бути обміняні на інші цінні папери того ж емітента, наприклад, на акції.

Облігації без права конвертації: обмін на інші цінні папери не передбачено.

За забезпеченістю:

Забезпечені облігації: такі облігації забезпечені конкретними активами або заставою. Якщо емітент не виконує свої зобов'язання, власники забезпечених облігацій мають право на заставні активи в компенсацію. Заставою може бути будь-що - нерухомість, обладнання компанії, інші цінні папери. У разі банкрутства компанії, інвестори отримують заставні активи, які можуть реалізувати для повернення всіх вкладених коштів або їх частини. Іншою формою забезпечення є порука іншої компанії, яка візьме на себе зобов'язання за облігаціями, якщо емітент виявиться нездатним виконати свої зобов'язання. Третій варіант охоплює банківські, державні або муніципальні гарантії, що діють за аналогією з поручительством. У цьому разі, у разі фінансової кризи емітента, банк, місцевий або федеральний уряд гарантують погашення боргів за облігаціями, забезпечуючи таким чином захист для власників облігацій.

Незабезпечені облігації: не мають конкретних активів або іншого виду забезпечення як гарантії. Власники незабезпечених облігацій покладаються на загальну кредитоспроможність емітента. У разі банкрутства, власники облігацій будуть змушені почекати завершення процесу банкрутства, перш ніж їхні вимоги буде розглянуто, не кажучи про виконання.

Підкріплені (або пріоритетні) облігації: такі облігації мають пріоритетне право на погашення порівняно з іншими видами облігацій емітента. У разі банкрутства емітента, власники підкріплених облігацій будуть першими отримувати компенсацію.

Субординовані незабезпечені облігації: ці облігації зазвичай мають вищий рівень ризику, ніж інші категорії облігацій, надаючи власникам вищу прибутковість, як компенсацію за це. Ці облігації мають нижчий пріоритет у порядку повернення боргів. У разі банкрутства або ліквідації емітента субординовані незабезпечені облігації будуть погашені тільки після задоволення вимог більш пріоритетних зобов'язань, таких як облігації з більш високим статусом та інші зобов'язання компанії. А в самому кінці вже мало що лишається, саме тому через вищий ризик неповернення коштів власникам, такі облігації надають вищу ставку порівняно з менш ризикованими облігаціями.

За способом звернення:

Облігації з вільним обігом: можуть вільно продаватися і купуватися на вторинному ринку без будь-яких обмежень або спеціальних умов. Власники облігацій з вільним обігом можуть передавати їх іншим інвесторам на свій розсуд.

Облігації з обмеженим обігом: мають обмеження щодо передачі та обігу. Зазвичай вони можуть бути продані або передані тільки відповідно до певних умов, установлених емітентом. Ці умови можуть включати в себе згоду емітента на передачу, надання документів, утримання облігацій протягом заздалегідь визначеного часу або дотримання інших обмежень, які можуть бути встановлені власниками або емітентом.

Прибутковість облігацій залежить від кількох факторів, і її можна виміряти різними способами. Але зараз ми розглянемо ключові аспекти, за якими можна визначити прибутковість облігацій.

Купонна дохідність - це дохідність за відсотковою ставкою, зазначеною в самій облігації як щорічний купонний платіж у відсотках від номіналу. Наприклад, якщо облігація має номінал 1000$ і купон 5%, то купонна дохідність становитиме 50$ на рік.

Прибутковість за номіналом - це прибутковість, яка виражається у відношенні поточного річного купона до поточної ціни облігації. Наприклад, якщо облігація з купоном 5% продається за 900$, то прибутковість за номіналом буде приблизно 5,56% (50$/900$).

Прибутковість до погашення - прибутковість з оцінкою очікуваної річної прибутковості, з огляду на купонні виплати, поточну ціну облігації та строк до її погашення. Прибутковість до погашення враховує капіталовкладення і всі майбутні купони, припускаючи, що облігація триматиметься до погашення.

Припустимо, у вас є облігація номіналом 1000$, купоном 5%, що виплачується щорічно, і строком, що залишився до погашення, 3 роки. Поточна ціна цієї облігації на ринку становить 950$.

Купонні виплати:

• Рік 1: 5% від 1000$ = 50$
• Рік 2: 5% від 1000$ = 50$
• Рік 3: 5% від 1000$ = 50$

Очікуване повернення купонів за три роки:

• 50$ (рік 1) + 50$ (рік 2) + 50$ (рік 3) = 150$

Оцінка очікуваної річної прибутковості:

• Поточна ціна облігації: 950$
• Майбутня вартість (номінал): 1000$
• Термін до погашення: 3 роки

Розрахунок очікуваної прибутковості:

• Річна прибутковість: (150$/950$) * 100 ≈ 15.79%.

Таким чином, очікувана дохідність до погашення (YTM) для цієї облігації становить приблизно 15.79%. Це враховує купонні виплати, поточну ціну і термін до погашення, припускаючи, що облігація триматиметься до кінця терміну.

Прибутковість за поточною ціною: це відношення поточного річного купона до поточної ціни облігації. Припустимо, у вас є облігація з номіналом 1000$, купоном 5%, що виплачується щорічно, і поточною ціною 950$.

Купонні виплати:

• 5% від 1000$ = 50$

Поточна ціна облігації:

• 950$

Розрахунок прибутковості за поточною ціною:

• Річна дохідність = (Купонні виплати/Поточна ціна) * 100
• (50$/950$) * 100 ≈ 5.26%

Таким чином, прибутковість за поточною ціною для цієї облігації складе приблизно 5.26%. Цей показник являє собою відношення річної купонної виплати до поточної ціни облігації і дає уявлення про очікувану прибутковість для інвестора, який купує облігацію за поточною ціною.

Найвигіднішими вважаються облігації з високими купонами, що купуються за дисконтною ціною. Слід, однак, пам'ятати, що чим вищий купон і чим більша знижка, тим вищі ризики, пов'язані з цими інвестиціями. Державні облігації, своєю чергою, є найменш ризикованими: вони, як правило, мають менші купони, однак і шанс втратити, інвестуючи в них, набагато нижчий. Державні облігації США посідають провідну позицію серед облігацій подібного типу - саме вони вважаються одними з найнадійніших.

Крива прибутковості облігацій - це графік, що відображає відношення між прибутковістю облігацій (або ставкою прибутковості) та їхнім терміном погашення. Цей графік дає змогу інвесторам і аналітикам оцінити, як змінюється прибутковість залежно від терміну облігації.

Наразі, за допомогою графіка кривої прибутковості облігацій, ми можемо побачити, що річні облігації є найприбутковішими, тоді як 10-річні - найменш прибутковими. Однак це не є добрим знаком для економіки країни в цілому. Чому? Існує кілька форм, яких може набувати крива прибутковості, і вони можуть змінюватися залежно від ринкових умов, кожна з них несе в собі інформацію про ринок і можливе майбутнє:

• Нормальна крива прибутковості: облігації з тривалішим терміном погашення мають вищу прибутковість.
• Інвестована крива прибутковості: у цьому випадку облігації з більш коротким терміном погашення мають вищу прибутковість, що може бути індикатором майбутнього економічного спаду.
• Плоска крива дохідності: дохідність облігацій не сильно змінюється залежно від терміну погашення. Це може вказувати на невизначеність щодо майбутніх економічних умов.

Крива прибутковості за державними облігаціями може змінюватися під впливом різних чинників, таких як зміни ставок Федеральної резервної системи, інфляційні очікування та геополітичні події

У цьому випадку перед нами зворотна крива прибутковості, оскільки прибутковість від короткострокових облігацій вища, ніж від довгострокового інвестування. Пропоную поговорити про неї докладніше. Зворотна або інверсована крива дохідності облігацій дуже часто пов'язана з можливою майбутньою рецесією. Завдяки графіку кривої дохідності облігацій щоразу можна було передбачити рецесію. Інверсійна крива дохідності виникає, коли процентні ставки на короткострокові облігації стають вищими, ніж на довгострокові. Така крива дохідності може означати, що інвестори очікують, що економіка сповільниться, і центральні банки можуть знизити процентні ставки.

Як пов'язані відсоткові ставки центральних банків і крива прибутковості облігацій?

Коли інвестори очікують уповільнення економіки та зниження процентних ставок, вони можуть змінити свою стратегію інвестування, що впливає на криву прибутковості облігацій.

• Якщо інвестори вірять, що центральний банк знизить відсоткові ставки, вони можуть віддати перевагу придбаванню довгострокових облігацій з вищими відсотковими ставками, щоб завчасно зафіксувати вищий дохід.
• Коли інвестори активно купують довгострокові облігації, їхні ціни зростають, що призводить до зниження дохідності. Це створює ситуацію, за якої відсоткові ставки на довгострокові облігації можуть бути нижчими, ніж на короткострокові, і, отже, відбувається інверсія кривої прибутковості.

Саме тому відсоткові ставки центральних банків, глобальна обстановка у світі та загальна грошово-кредитна політика країни істотно впливають на рішення інвесторів, формуючи криву прибутковості.

Інверсійна крива дохідності стає індикатором, який деякі економісти та інвестори розглядають як попередження про можливу рецесію. Однак важливо пам'ятати, що хоча інвертована крива дохідності має 100% статистику прогнозування попередніх рецесій, вона не є абсолютним гарантом, і рецесія може не завжди слідувати за цим явищем.

Незважаючи на те, що інвестування в облігації є досить надійним, ризики теж присутні:

Ризик кредитного дефолту - це ризик того, що емітент облігації не зможе виплатити відсотки за купонами або повернути номінал при погашенні. Облігації з нижчим кредитним рейтингом зазвичай мають вищий ризик кредитного дефолту.

Наведемо приклад: під час кризи 2008 року ризик кредитного дефолту став основним чинником, що вплинув на облігації і, зокрема, на облігації американських банків. Криза почалася з проблем у секторі іпотечних кредитів, особливо серед субпраймових іпотек (високоризикованих кредитів для позичальників з низьким кредитним рейтингом). Багато з цих кредитів були упаковані в складні фінансові інструменти. Різні види облігацій, включно з цінними паперами, пов'язаними з іпотечними кредитами, та облігаціями колекторських інструментів, стали об'єктами ризику кредитного дефолту, що посилився. Падіння вартості цих облігацій мало каскадний ефект на фінансових ринках. Багато американських банків володіли облігаціями, пов'язаними з іпотеками, і коли ціни на ці облігації звалилися, банки зіткнулися з втратами і ризиком кредитного дефолту, а інвестори, своєю чергою, втратили вкладені кошти - хто частково, а хто - повністю.

Економічні чинники - це ризики, які являють собою одні з ключових аспектів при розгляді облігацій інвесторами.

Сюди входить:

• Інфляційний ризик: висока інфляція може зменшити реальну вартість майбутніх грошових потоків, таких як купони і повернення номіналу;
• Ставка ФРС: зміни у ставках Федеральної Резервної Системи можуть впливати на вартість облігацій. Підвищення ставок може спричинити зниження цін на наявні облігації;
• Економічна стабільність у країні-емітенті (коли йдеться про державні облігації): економічні труднощі або нестабільність можуть вплинути на здатність держави виплачувати борг.

Ризик реструктуризації зобов'язань: він полягає в можливості зміни умов облігацій емітентом, включно зі строком погашення, розміром купонного доходу та графіком виплат. Емітент може запропонувати нові умови інвесторам, якщо стикається з труднощами в дотриманні початкових зобов'язань.

Ризик ліквідності: облігації можуть бути менш ліквідними порівняно з акціями, особливо, якщо це облігації з низьким рейтингом. У разі необхідності продати облігацію, інвестор може зіткнутися з труднощами в знаходженні покупця за вигідною ціною.

Облігації є одними з ключових фінансових інструментів, що надають інвесторам можливість отримання доходу та диверсифікації портфеля. Саме тому давайте розглянемо їхні переваги та недоліки.

Переваги інвестування в облігації

Стабільність доходу: облігації надають стабільний і передбачуваний потік доходу у вигляді. Як правило, під час інвестування в облігації, інвестор заздалегідь знає відсоток, який він отримає в майбутньому, або йому дають інформацію, за допомогою якої його можна розрахувати.

Низький рівень ризику: порівняно з інвестуванням в акції або криптовалюту, облігації є менш ризикованими інвестиціями, особливо державні облігації або облігації компаній з хорошим рейтингом виплат.

Диверсифікація портфеля: включення облігацій у портфель може допомогти знизити загальний рівень ризику за рахунок диверсифікації.

Пріоритет у погашенні: у разі банкрутства емітента облігації мають пріоритет в отриманні коштів порівняно з акціонерами.

Недоліки інвестування в облігації

Низька дохідність: порівняно з іншими інвестиційними інструментами, такими як акції та криптовалюти, дохідність від облігацій (особливо від надійних емітентів) може бути відносно невисокою.

Ризик зміни відсоткових ставок: при зміні відсоткових ставок на ринку, ціни облігацій можуть коливатися, що впливає на вартість портфеля. Ви можете просидіти з облігацією 2 роки, а за підсумком отримаєте менше, ніж розраховували (стосується не всіх видів облігацій).

Ризик кредитного дефолту: облігації з нижчим кредитним рейтингом піддаються ризику невиплати, коли емітент не може виконати свої зобов'язання.

Обмежений потенціал: на відміну від акцій або криптоактивів, облігації надають обмежений потенціал зростання капіталу.

Відсутність доходу: інвестиційні та структурні облігації несуть високий рівень ризику, який може призвести до відсутності доходу або навіть збитків.

Вибір облігацій для інвестування вимагає уважного і ретельного аналізу, а також оцінки різних факторів. Насамперед інвестору потрібно вирішити, який тип облігацій відповідає його цілям - державні, корпоративні, муніципальні чи інші. Після чого оцінити кредитний рейтинг емітента - високий кредитний рейтинг свідчить про стабільність і надійність емітента. Слід звертати увагу на рейтингові агентства, такі як Moody's, S&P та Fitch. Наступний крок - оцінка очікуваної прибутковості від облігації, враховуючи купонні виплати та потенційні зміни на ринку. Слід також вивчити структуру купонів **** (фіксовані, змінні, індексовані) та обрати ту, що відповідає фінансовим цілям та вподобанням. Далі потрібно звернути увагу на термін облігацій. Дуже важливим є також визначити, наскільки ліквідними є ті чи інші облігації - чи легко її купити або продати на ринку?

Тільки після того, як інвестор проаналізує всі ці фактори, можна вирішувати, чи варто купувати певні облігації. Вибір облігацій залежить від індивідуальних цілей, ризиків і фінансової стратегії. Ретельний аналіз та усвідомлений підхід допоможуть зробити більш обґрунтований вибір. Важливо пам'ятати і про диверсифікацію свого портфеля, адже саме вона допоможе знизити ризик під час інвестування в такий вид активів.

Ми розглянули інвестування в облігації, а також переваги та недоліки таких активів, але чим же вони вигідні емітентам - навіщо держави випускають облігації?

Випуск облігацій для держави є не менш вигідним процесом, ніж купівля подібних активів інвестором.

Держава отримує кошти від інвесторів, які купують її облігації. Ці кошти, своєю чергою, стають джерелом капіталу для реалізації різноманітних державних цілей. По суті, ці кошти - додаткове джерело для фінансування великих інфраструктурних проектів, соціальних програм і забезпечення бюджетних потреб. Випуск облігацій надає державі додаткове джерело фінансування крім податкових доходів. Це дає змогу знизити залежність від певних джерел і забезпечує більшу гнучкість в управлінні фінансами.

Не можна не сказати про те, що за допомогою випуску облігацій держава стимулює інвестиції, оскільки інвестори, купуючи державні облігації, вкладають свої кошти в економіку країни.

Держава вкладає чужі гроші, виплачує за ними відсотки інвесторам, то як же вони заробляють?

Держава зобов'язується виплачувати прибутковість утримувачам облігацій і повертати номінал облігації по її закінченню - ці відсотки є витратами для держави, але водночас вона використовує залучені кошти для реалізації своїх цілей. Залучені через облігації кошти можуть бути спрямовані на фінансування проєктів, що стимулюють економічний розвиток. Це зростання може своєю чергою збільшити доходи держави, що є непрямим способом отримання прибутку, який часто є більшим за прибутковість облігацій.

Крім того, за позитивних тенденцій в економічному секторі вартість активів (державних облігацій) може зростати, отже, на цьому зростанні заробляють не тільки інвестори, які вклалися в облігації, а й сам емітент - держава.

Великі інвестиційні проєкти, такі як будівництво нових підприємств, розробка нових продуктів або придбання інших компаній, потребують значних фінансових ресурсів. Випуск облігацій дає змогу компаніям залучати капітал на ринку та використовувати його для реалізації подібних проєктів. Саме тому коли комерційні підприємства бачать, що реалізація тих чи інших перспективних проєктів може принести непогані плоди у вигляді доходу і в рази перекрити витрати у вигляді виплачених відсотків інвесторам - вони вирішують випускати власні облігації.

Крім цього, компанії можуть випускати облігації для погашення старих боргових зобов'язань або реструктуризації боргу. Це дає їм змогу поліпшити свій борговий профіль, знизити відсоткові ставки та поліпшити загальні фінансові умови.

По суті випуск облігацій надає компаніям інструмент для ефективного управління своїми фінансами, залучення капіталу та реалізації стратегічних цілей.

Так, "облігації" і "бонди" в контексті фінансів часто використовуються як синоніми. Обидва терміни позначають фінансові інструменти, що являють собою боргові зобов'язання емітента перед інвесторами.

Кожен інвестиційний інструмент є унікальним і пропонує різні можливості. Облігації - це хороший, перевірений та взаємовигідний інструмент, якому звичайно є місце бути.

Чи варто інвестувати у облігації? Так, але ж не все так просто. Облігації підходять не всім типам інвесторів та не кожному інвестиційному портфелю.

Як і будь-яка інвестиція, облігації мають свої плюси та мінуси, які слід враховувати перед прийняттям рішення. Для визначення того, чи підходять вам інвестиції в облігації, спочатку потрібно визначитися з:

- Бажаною прибутковістю.
- Можливими ризиками.
- Термінами інвестування.
- Який ви тип інвестора та багато іншого.

Облігації – це цінний інвестиційний інструмент для тих, хто шукає стабільний дохід та надійні активи у своєму портфелі, але така помірна прибутковість підійде не всім.