Страх. Що це таке і чи варто позбуватися його? Ч2.

Слід почати з того, що страх - це захисна функція організму на джерела загрози з подальшим спонуканням до дій задля його захисту, якщо розглядати це поняття більш детально, то страх - це інтенсивна емоція, що активується завдяки виявленню організмом потенційної для нас загрози, при цьому мобілізуючи організм для її усунення з метою "вижити". Він є важливим механізмом, який був закладений еволюцією для нашого захисту. Але навіщо так детально розбирати значення цього слова? Невже ніхто не розуміє, що таке "страх"? Не зовсім, на жаль.

Більш поглиблене розшифрування страху має давати конкретне розуміння того, що точно як і дане емоційно-дієве збудження є такою самою фундаментальною складовою, що була закладена еволюційно, як і інші емоційні прояви та їхні реакції. Відповідно на самому початку можна закрити питання про те, що емоції не прибираються, як би ви не хотіли. Відсутність же емоцій і страху, зокрема, вже розглядається не як привілей, а як конкретна патологія, яка загрожує життєдіяльності людини.

А звідки ж береться страх і що його провокує?

Під ключовими термінами на самому початку статті я згадував такі поняття, як мигдалеподібне тіло, Зорова кора, Гіпокамп і Гіпоталамус, це все стане в пригоді нам зараз для того, щоб описати всі основні процеси, які відбуваються у кожної людини.

Як ми розбирали раніше, мигдалеподібне тіло - парний орган, центр емоцій, який відповідає здебільшого за негативні емоції та є центром страху, тривоги й агресії.

Мигдалина дуже важлива для людини з тієї причини, що вона постійно перебуває в активному стані й реєструє подразники в навколишньому середовищі на наявність загрози та коригує поведінку, підлаштовуючи її під контекст страху.

Зважаючи на це, можна зробити логічний висновок того, що якщо в людини буде відсутній цей орган, то в неї або частково, або повноцінно зникне відчуття загрози, а відповідно і страх.

Така патологія називається як хвороба Урбаха - Віте, яку в 1929 році відкрили вчені Еріх Урбах і Камілло Віте. Уся ця історія є рідкісним генетичним захворюванням, за якого в людей частково або ж повноцінно зруйноване мигдалеподібне тіло і спостерігається повна відсутність страху. Чи є це чимось хорошим? Ні.

Але оскільки це захворювання є дуже рідкісною патологією і з нами все гаразд - можна розбирати природу і біологію страху, до цього і приступимо.

Мигдалина активується, коли в нас є умова потенційної загрози: перший досвід стрибка з парашута, зграя собак у дворі, в якому ви раніше не перебували, початок чогось нового, торгівля після навчання, перша угода на проп-екзамені, або ж загалом відкриття позиції - таких прикладів величезна кількість, і об'єднує їх одна й та сама суть. Але про це трохи пізніше.

Відповідно для активації страху - потрібне джерело загрози, але в чому нюанс? Незважаючи на складну структуру мозку, він не здатний розподіляти загрозу на буквальну і не буквальну. Під буквальною загрозою можнаі потрібно розглядати те, що безпосередньо може нам загрожувати, наприклад: пожежа, оголений кабель, перебувати над прірвою, переходити дорогу при повному потоці машин тощо. Під небуквальною все куди простіше - страх зізнатися в почуттях, виступити на публіці, прийти на перше тренування або ж попросити відкрити додаткову касу. Думаю, різниця зрозуміла. Відповідно, мозком ці сигнали сприйматимуться однаково, провокуючи відчуття страху, тільки з різною інтенсивністю.

Але які процеси відбуваються всередині людини?

За наявності загрози головний мозок посилає сигнал через гіпоталамус до наших надниркових залоз і звідти виділяються такі гормони, як: кортизол, адреналін і норадреналін.

Що відбувається в цей момент з організмом?

Збільшення циркуляції крові. Потрібно для її доставки в органи, які її потребують у період надзвичайних ситуацій - серце, м'язи тощо.

Збільшення частоти серцевих скорочень. Потрібно для забезпечення тканин і органів киснем.

Збільшення частоти дихання. Потрібно для насичення крові киснем, що матиме позитивний вплив на кровопостачання людини.

Звуження судин. Необхідно для доставки кисню вже в м'язи для того, щоб у нас були сили на якісь дії.

Збільшення рівня цукру в крові. Потрібно для того, щоб організм отримав енергію.

Надалі, коли джерело страху усунуто (зникає), гіпоталамус дає сигнал, що все гаразд і організм приходить у нормальний робочий стан.

"Бий, біжи або завмри" в даній ситуації відіграє ключову роль, так як вся суть в його назві - це опис дій, які провіціруются нашим організмом для усунення загрози. А чи є якісь підводні камені цього процесу? Так, зараз ми їх розберемо.

Тут уже все досить просто. Уявіть, що мозок - це така собі "записна книжка", яка вносить записи для подальшого розуміння дій, які потрібно зробити в тій чи іншій ситуації з метою захистити ваш організм. Як це працює?

Уявімо, що ми стикаємося з якоюсь "умовно травматичною" подією, нехай це буде погладжування собаки, якого ви зустріли вперше в житті або ж просто відкрити першу позицію на іспиті. Що буде об'єднувати дві озвучені ситуації? Відсутність досвіду. В іншому ж випадку ми також можемо відчувати страх, якщо вже зіткнулися з джерелом, яке навіюватиме нам спогади про негативний досвід.

Під час зустрічі із "загрозою" ми отримали активацію процесу Бій або Біжи, після чого починається ключовий нюанс - дія, яку буде зроблено в моменті для уникнення загрози, буде безпосередньо записана в записну книжку нашого мозку. Умовно, якщо в моменті відкриття позиції для нас було прямою загрозою, ми хвилювалися і прийняли рішення "посидіти на паркані" просто через хвилювання - мозок запише собі пряму асоціацію з тим, що під час взаємодії з цією загрозою найкращим рішенням для збереження життєдіяльності буде відсутність дії і просто спостереження за ситуацією. У моменті вам стало спокійніше, на дистанції - ні. Чому? Усе досить просто.

За наступних придатних умов для відкриття позиції нам буде важко виконати цю дію через те, що це відрізняється від тієї дії, яка колись "допомогла нам вижити". Робимо висновок - нам важливо адаптуватися до загрози, а не уникати її. Але чи можна щось зробити з усім цим? Так.

Як я згадував раніше - мозок досить пластична штука, яка завжди перебуває у стадії навчання та обробки інформації з подальшим її використанням. Так само працює і напрацювання досвіду. Це може і точно допоможе нам як у повсякденному так і професійному житті. Яким чином?

Уточню лише важливий момент. Про психологію потрібно не просто говорити - над нею потрібно працювати, пам'ятайте про це, коли вам здається, що все йде коту під хвіст.

Не варто сподіватися на те, що всі ваші "проблеми", які здебільшого пов'язані з бажанням і завищеним очікуванням у реалізації власного потенціалу якнайшвидше просто підуть на "ні" після чергової розмови всередині чату. На жаль, так не працює, як би не хотілося.

Швидко - не означає якісно, як ви це вже побачили на прикладі багатьох і себе зокрема.

Насамперед розберемося що таке Техніка експозиції

Цю техніку заснувала професорка клінічної психології Една Фоа 1980-го року для лікування ПТСР і ОКР (про них поговоримо в майбутньому).

Ґрунтується вона на тому, що людина навмисно стикається з джерелами, які викликають страх і тривогу, щоб людина на дистанції могла адаптуватися до них і страх зникав "сам собою"...

У чому суть цієї методики?

З її опису можна здогадатися, що людині потрібно "дивитися страху в очі", для того, щоб довести його ірраціональність і довести мозку те, що реакція (попередження реакції) на нього не має такої небезпеки, якою ми собі її малюємо.

У контексті трейдингу, що буде нашим попередженням реакції? Правильно - відкриття позиції, наприклад, і під час експозиції нам потрібно навмисно цю позицію відкривати протягом певного часу (для кожного це індивідуально, не малюйте собі якісь строки, щоб надалі знову не страждати від завищених очікувань!) та витримувати негативну емоцію, яка сформувалася.

Метод експозиції покаже, що страх не має під собою чіткого фундаменту і не може тривати вічно. З кожною спробою людина буде все більше і більше адаптуватися до цієї ситуації, і страх перед відкриттям позицій повинен піти частково, або може навіть повністю, шляхом, знову ж таки, тієї самої адаптації.

Такий процес називається габітуацією або ж звикання до тривоги / страху.

Чому в дуеті з технікою ABCDE і що це таке?

Простими словами - це ваш щоденник емоцій. Метод, що був започаткований Альбертом Елліосом, який також вважається як одна з основних методик КПТ для подолання тривоги та опрацювання своїх власних думок з метою зміни мислення.

У дуеті тому, що

Виходячи з досліджень, техніка експозиції має більшу ефективність при додатковому нотуванні (проговорюванні з собою), аналізі негативних ситуацій та емоцій, які були нею викликані.

Відповідно, діалог із самим собою ведеться в цьому щоденнику - це важливо.

Детальніше про ABCDE

Розшифровується ця історія як:

A (adversity) - несприятлива ситуація, або подія, що активує.

B (beliefs) - переконання, які стосуються проблемної ситуації.

C (consequences) - емоційний наслідок.

D (disputing) - постановка під сумнів шкідливих переконань за допомогою оскарження.

E (effects) - результати усвідомлення та оскарження думок.

Як заповнювати:

A - Нам потрібно описати ситуацію, яка виступила тригером нашого страху, наприклад, відкриття позиції, її передчасне закриття тощо.

B - Вам потрібно занести переконання, які стосуються цієї події, вони можуть мати різну інтенсивність. Розділіть їх на дві категорії: обґрунтовані та помилкові (у колонці D ви отримаєте критерії для того, щоб визначити валідацію помилкових переконань, щоб це допомогло реально поглянути на ситуацію), наприклад, "я пропустив вхід, а хлопці в чаті спіймали цей рух, але я ні - зі мною щось не так і, найімовірніше, я зіллю челендж").

C - Опишіть наслідки, які були викликані переконаннями, описаними вами раніше, наприклад, чи справді після пропущеного входу ви злили челендж, чи, можливо, стали "менш компетентним", чи зовсім не буде більше можливості на ринку зайти в позицію?

D - Спробуйте поставити собі низку навідних запитань і дайте відповідь на них, щоб засумніватися у ваших переконаннях, наприклад:

1. Чи відповідає воно дійсності та чи має такий руйнівний характер?
2. Чи допоможе мені це судження стати кращим і домогтися розвитку в трейдингу?
3. Чи діють ці переконання на мене позитивно або ж негативно?
4. Чи здається воно розумним і обґрунтованим?

І тд.

Щоб допомогти собі оцінити свої ж переконання, багато кваліфікованих фахівців радять уявити, що в дану ситуацію потрапив хтось із вашого близького кола спілкування, в даному випадку - учасник ком'юніті. Як ви його заспокоїте, що порадите?)

E - Запишіть кінцевий результат усвідомлення й оскарження шкідливих думок, підіб'єте підсумок і пропишете це все у свій щоденник, будьте максимально чесними із самим собою.

Чим допоможе емоційний щоденник?

Все просто, відстеження і робота над раціоналізацією своїх думок на дистанції в кінцевому підсумку сприятливо позначиться на зміні вашого мислення в позитивний бік.

Важливе уточнення - на дистанції, але зазвичай стає вже легше і стає зрозумілою логіка під час першого заповнення цього журналу.

На жаль, переважна більшість учасників ринку-початківців намагаються знайти десь корінь проблеми, який буде пов'язаний з емоційним фоном, тоді як рішення знаходиться на поверхні.

Емоції - це не погано, вони ваші друзі. Ваше завдання навчитися з ними працювати, а не намагатися повністю прибрати їх у своєму житті і торгівлі. Це обман.

90% найпоширеніших нюансів у трейдингу закриваються збільшенням кількості знань і досвіду. Якщо боїтеся щось зробити - зробіть це. Якщо боїтеся щось почати - нехай це буде сигналом для дії. Експериментуйте. Живіть. Розвивайтеся. Це ключ до подальшої гармонії як усередині вас, так і на графіку.

У разі, якщо проблеми мають тривалу динаміку на дистанції та заважають вашій життєдіяльності - зверніться до кваліфікованого фахівця, для початку до психолога. Не нехтуйте вашим ментальним здоров'ям, багато життєвих нюансів починаються з цього.

З вами був Madman | Cryptology, дякую за увагу!