Що таке ОПЕК та яка їхня роль на світовому ринку нафти

ОПЕК - це організація країн-ескпортерів нафти, вона включає в себе включає в себе 13 країн провідних світових експортерів нафти. ОПЕК була заснована в Багдаді у вересні 1960 року для координації нафтових політик своїх членів.

Штаб-квартира ОПЕК розташована у Відні, Австрія, де Секретаріат ОПЕК, який є виконавчим органом, здійснює повсякденну діяльність ОПЕК.

Засновниками організації є: Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія та Венесуела, потім до них приєдналися: Алжир, Ангола, Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Лівія, Нігерія та Об'єднані Арабські Емірати.

Міжнародний нафтовий ринок у 60-их роках був домінований "Сімома Сестрами" - багатонаціональними компаніями, які, фактично повністю монополізували його і встановлювали свою цінову політику. Низку країн не влаштовувала поточна ситуація на ринку і якраз таки тому було створено ОПЕК.

Так само існує розширена версія ОПЕК і називається вона ОПЕК+. Туди входять країни, яких немає в основній організації, але вони співпрацюють з нею для досягнення спільних цілей.

Фактично, цю організацію можна назвати картелем, який прагне контролювати світові поставки нафти, щоб уникнути коливань цін і встановити вигідну для них цінову політику на світових ринках за допомогою картельних методів.

Це важливий аспект, без розуміння якого ви ніяк не зможете об'єктивно оцінити ситуацію на ринку.

Експорт країн ОПЕК становить 40% від світового обсягу, що робить цю організацію значущим гравцем на глобальному ринку.

Стовпчаста діаграма, що відображає процентне співвідношення обсягів експорту кожної країни в загальній структурі експорту ОПЕК:

У структурі експорту організації на першому місці стоїть Саудівська Аравія, на частку якої припадає майже 34% від усього експорту ОПЕК. На другому місці - Ірак з 17%, а на третьому - ОАЕ з 13%.

Важливо згадати про такий термін, як квоти ОПЕК. Для регулювання кількості видобутку країнами, ОПЕК вдалися до системи "квот", ґрунтуючись на концепції, що її країни-члени в сукупності видобуватимуть нафту в обсягах, достатніх тільки для заповнення розриву між світовим попитом і пропозицією нафти з боку країн, які не входять в ОПЕК. Іншими словами, ОПЕК вирішила стати виробником останньої інстанції, або так званим "виробником, що маневрує". Це означало, що за певного рівня попиту, що вищою є пропозиція нафти від країн, які не входять до ОПЕК, то нижчими є загальні квоти ОПЕК.

Для формування наративів щодо ціноутворення нафти варто звертати свою увагу не тільки на країн видобувачів, а й на споживачів.

Найбільшим споживачем нафти у світі є США, які споживають близько 20 мільйонів барелів на добу - це вдвічі більше, ніж видобуває Саудівська Аравія. Усі країни ОПЕК разом узяті видобувають лише 21,5 мільйона барелів на добу, що лише трохи перевищує рівень споживання нафти в США.

Самі США видобувають близько 12 мільйонів барелів нафти на добу, а решту обсягу нафти імпортують. Це пов'язано з високою вартістю видобутку нафти на території країни і з тим, що переробний сектор орієнтований на інші сорти нафти.

Це середньозважена ціна на нафту, розрахована на основі цін від різних країн-учасниць ОПЕК. Країни-учасниці надають дані, які формують основу для розрахунку цього кошика.

У контексті торгівлі трейдерам слід приділяти увагу щомісячним звітам організації, а також засіданням, на яких формується політика видобутку та експорту країн-членів. Хоча звіти та засідання організації часто мають маніпулятивний характер, вони все ж потребують вашої уваги.

Зміни в структурі видобутку та споживання, запровадження ембарго на імпорт та експорт ключовими країнами - все це може призвести до значних коливань цін.

Не менш важливим аспектом є кризи та пандемії, які так само супроводжуються підвищеною волатильністю на ринку.

Розуміючи контекст і склавши всі дані в єдину картину, у вас з'явиться можливість заробляти на всіх цих коливаннях цін.