Що таке девальвація: причини та наслідки

Девальвація - це процес знецінення національної валюти по відношенню до іноземних валют. Простіше кажучи, це ситуація, за якої за ту саму суму в гривні або будь-якій іншій валюті можна купити менше товарів, ніж раніше, особливо якщо йдеться про імпортну продукцію.

Девальвація простими словами

Формальне визначення

Девальвація - це зниження вартості національної валюти по відношенню до інших валют. Формально цей термін означає офіційне зменшення обмінного курсу валюти, встановленого центральним банком або регулюючими органами.

Таке рішення може бути прийнято державою в умовах економічних труднощів, щоб, наприклад, стимулювати експорт або скоротити дефіцит бюджету. Це може відбуватися як у рамках фіксованого валютного курсу, так і на тлі ринкового механізму, коли курс формується під впливом попиту і пропозиції.

Пояснення простими словами

Якщо говорити простими словами, девальвація - це коли національна валюта стає "слабшою" на тлі інших валют. Ще вчора за 1 долар США давали 20 гривень, а сьогодні - вже 40. Це означає, що гривня подешевшала вдвічі, і тепер, щоб купити ту саму одиницю іноземної валюти, потрібно витратити вдвічі більше.

Для звичайної людини це проявляється в зростанні цін на імпортні товари, поїздки за кордон стають дорожчими, а заощадження в національній валюті втрачають свою купівельну спроможність. Саме так проявляється девальвація в повсякденному житті - коли начебто грошей стільки ж, але вистачає їх на набагато менше.

Відмінність від інфляції

Девальвація та інфляція - це два різні економічні явища, які часто плутають, бо і те, й інше пов'язано зі зміною вартості грошей. Однак між ними є принципові відмінності.

Девальвація - це зниження вартості національної валюти щодо інших валют. Вона зачіпає насамперед зовнішній валютний курс: за ту саму суму гривень ви отримаєте менше доларів або євро. Це впливає на імпорт, експорт і міжнародні розрахунки.

Інфляція, зі свого боку, відноситься до внутрішнього ринку і виражається в загальному зростанні цін на товари і послуги. Це означає, що під час інфляції ви можете купити менше на ту саму суму, але не через падіння курсу валюти, а через те, що самі товари та послуги стають дорожчими. Інфляція може відбуватися і без девальвації, якщо економіка перегрівається або держава збільшує грошову масу без відповідного зростання виробництва.

Причини девальвації

Економічні

Серед ключових економічних чинників, які можуть спричинити девальвацію, - зниження темпів зростання ВВП, зростання державного боргу та падіння експорту. Коли економіка сповільнюється, інвестори втрачають довіру до національної валюти, починають виводити капітали, і попит на валюту падає. Це послаблює її курс.

Якщо країна багато імпортує, а експорт скорочується, виникає дефіцит торгового балансу - валюта витікає з країни, а нова не надходить у достатньому обсязі.

Крім того, значний державний борг і ризики його неповернення можуть призвести до того, що валютні резерви країни виснажуються, і центробанк уже не в силах утримувати стабільний курс.

Політичні

Політичні причини теж відіграють величезну роль. Валюта сильно реагує на нестабільність - протести, зміну влади, конфлікти або неефективне управління. Усе це підриває впевненість інвесторів і громадян у майбутньому країни.

Якщо до цього додаються міжнародні санкції або погіршення відносин із ключовими торговельними партнерами, економічний тиск посилюється, доступ до іноземного капіталу скорочується, і курс валюти починає стрімко падати.

Зовнішні чинники

Девальвація може бути спричинена не тільки внутрішніми проблемами в економіці або політиці, а й зовнішніми факторами, на які країна часто не має прямого впливу. Одним із таких чинників є глобальні економічні кризи, коли сповільнюється світова торгівля, падають ціни на сировину або відбувається відтік капіталу з країн, що розвиваються, у більш стабільні економіки.

Наприклад, якщо країна залежить від експорту певного ресурсу - нафти, газу, металів або зерна - і на світовому ринку різко падають ціни на ці товари, це б'є по доходах бюджету і скорочує приплив іноземної валюти, що призводить до ослаблення курсу.

Крім того, зміна відсоткових ставок у країнах із сильною економікою, наприклад, у США або ЄС, може спричинити масовий відтік інвестицій з економік, що розвиваються, що також послаблює національну валюту.

Дії центробанків

Не менш важливу роль відіграють дії центрального банку країни. Він може безпосередньо впливати на курс через валютні інтервенції - продаж або купівлю іноземної валюти на ринку. Якщо у центробанку недостатньо резервів або він свідомо послаблює курс, щоб стимулювати експорт, це призводить до девальвації.

Також на курс впливає грошово-кредитна політика: якщо центральний банк знижує відсоткові ставки або запускає масштабну емісію грошей, то надлишкова ліквідність послаблює довіру до валюти.

Іноді центробанк обирає девальвацію як інструмент підтримки економіки в умовах падіння конкурентоспроможності, але такий крок може мати і побічні ефекти - зростання інфляції, зниження реальних доходів населення та ослаблення інвестиційної привабливості.

Види девальвації

Девальвація може проявлятися по-різному залежно від того, хто її ініціює і як саме відбувається зміна курсу.

Офіційна

Офіційна девальвація - це ситуація, коли держава свідомо знижує вартість своєї валюти щодо інших, особливо якщо використовується фіксований або керований валютний курс.

Таке рішення приймається, як правило, в умовах дефіциту бюджету, зниження експортної конкурентоспроможності або для стимулювання зростання економіки. Держава оголошує про новий офіційний курс, і це рішення набуває чинності адміністративно, незалежно від того, як формується ціна валюти на ринку.

Ринкова

Інший тип - ринкова девальвація. Вона відбувається природним чином, коли курс валюти визначається вільно - на основі попиту і пропозиції.

Якщо довіра до економіки знижується, інвестори виводять капітали, експортери не приносять достатньо валютного виторгу, а імпорт продовжує зростати, попит на іноземну валюту зростає, і її ціна по відношенню до національної починає зростати.

Таким чином, курс змінюється без участі держави - це відображення реальних економічних процесів і очікувань учасників ринку.

Ковзаюча і різка

За характером зміни курсу девальвація буває ковзною і різкою.

Ковзаюча девальвація відбувається поступово, часто малопомітно: курс щодня трохи знижується, створюючи ілюзію стабільності. Такий підхід часто використовується в країнах, де влада намагається не шокувати населення і бізнес, даючи їм час адаптуватися.

Різка девальвація, навпаки, - це стрімке знецінення валюти за короткий проміжок часу. Вона може бути спровокована панікою на ринках, несподіваними політичними подіями або глобальними кризами. Подібні стрибки зазвичай призводять до шоків в економіці, зростання цін і зниження довіри до фінансової системи.

Наслідки девальвації

Для населення

Коли валюта втрачає свою вартість, це насамперед відбивається на цінах. Для населення девальвація означає подорожчання імпортних товарів: електроніка, одяг, медикаменти і паливо стають дорожчими.

Навіть продукти, які частково залежать від зовнішнього ринку, можуть різко зрости в ціні. Усе це призводить до зниження купівельної спроможності - люди за ту саму зарплату можуть дозволити собі менше, ніж раніше.

Повсякденні витрати зростають, заощадження знецінюються, а рівень життя падає. Особливо важко це сприймається, якщо доходи населення не встигають адаптуватися до умов, що змінюються.

Для бізнесу

Для бізнесу девальвація також має подвійний ефект. Компанії, що працюють на імпортних поставках, стикаються зі зростанням собівартості продукції: сировина, обладнання та комплектуючі стають дорожчими. Це змушує підвищувати ціни або знижувати маржинальність, що негативно впливає на стійкість бізнесу.

Однак водночас девальвація може бути вигідною для експортерів - тих, хто продає товари і послуги за кордон. При падінні курсу валюти вони отримують ту саму суму в іноземній валюті, але в перерахунку на національну - більшу, що робить їхню продукцію більш конкурентоспроможною та рентабельною. У результаті в економіці може початися перетікання ресурсів в експортні галузі, але це не завжди компенсує загальний дисбаланс і зростання внутрішніх витрат.

Для інвесторів і валютних вкладників

Для інвесторів і валютних вкладників девальвація може стати як загрозою, так і можливістю - залежно від того, де і в чому зберігаються кошти.

Вклади в національній валюті втрачають свою реальну вартість: навіть якщо сума на рахунку не змінилася, купити на неї після девальвації можна набагато менше. Особливо відчутно це на тлі зростання цін і знецінення заощаджень.

Водночас ті, хто тримав активи в іноземній валюті, навпаки, виграють: їхній капітал у перерахунку на місцеву валюту збільшується, і вони зберігають свою купівельну спроможність.

В умовах високої невизначеності інвестори починають шукати більш надійні, "тихі гавані" - найчастіше за межами країни.

Для банківської системи

Банківська система при девальвації також потрапляє під тиск. В умовах падіння валюти зростає рівень недовіри до національної фінансової системи.

Люди можуть почати масово знімати депозити або переводити кошти в іноземну валюту, що призводить до відтоку ліквідності. У банків виникає дефіцит ресурсів, знижується платоспроможність, особливо якщо значна частина їхніх зобов'язань - у валюті.

Девальвація може також погіршити якість кредитного портфеля: позичальники, особливо з валютними кредитами, стикаються з труднощами погашення боргів. У результаті зростає ризик дефолтів, знижується прибутковість банків і може знадобитися втручання регулятора для стабілізації ситуації. Таким чином, девальвація впливає не тільки на приватні фінанси, а й на стійкість усієї банківської системи, посилюючи ризики для економіки загалом.

Приклади девальвації в історії

Україна

У 2014 році, після Революції гідності, зміни влади і початку війни на сході країни, українська економіка опинилася під потужним тиском. Інвестори масово виводили капітали, експортоорієнтовані підприємства втрачали ринки, а громадяни зіткнулися зі зниженням купівельної спроможності.

Національний банк України був змушений відпустити курс гривні у вільне плавання, і вже протягом кількох місяців курс змінився з 8 грн за долар до майже 25. Це стало шоком: ціни на імпортні товари злетіли, інфляція прискорилася, заощадження в гривні знецінилися, а бізнес опинився в умовах вкрай високої невизначеності.

Для багатьох це стало уроком - відтоді зберігати частину активів у валюті стало майже обов'язковим правилом фінансової безпеки.

Другий масштабний виток девальвації стався 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення ₚф на територію України. Попри те, що Україна до того моменту вже мала досвід кризових ситуацій і міцну макроекономічну політику, війна чинила колосальний тиск на всі сектори.

Національний банк довго утримував фіксований курс - 29,25 грн за долар, але в липні 2022 року був змушений провести одномоментну офіційну девальвацію на 25%, встановивши курс на рівні 36,57.

Це було необхідно для підтримки економіки, експорту та відновлення балансу валютного ринку. Проте для населення це знову означало зростання цін, подорожчання всього імпортного і нове зниження реальних доходів. При цьому частина людей, які заздалегідь зберігали заощадження в доларах або євро, виявилися більш захищеними - вони спостерігали, як їхній капітал фактично зріс у перерахунку на гривню.

Графік МінФін наочно демонструє динаміку двох ключових показників: накопиченого індексу інфляції (синя лінія) і накопиченої девальвації гривні щодо долара США (рожева лінія). Обидва показники виражені у відсотках і відображають, як із часом змінювалася вартість грошей усередині країни і на зовнішньому валютному ринку.

Найпомітніші стрибки девальвації припадають на періоди 2014-2015 років і 2022 року. Перший період пов'язаний із початком збройного конфлікту, анексією території, падінням економіки і різким зниженням довіри до гривні. Саме тоді крива девальвації різко виривається вгору - курс гривні щодо долара знецінюється більш ніж удвічі.

Другий стрибок, у 2022 році, відображає наслідки повномасштабного вторгнення: курс був штучно зафіксований до липня, після чого Національний банк провів одномоментну офіційну девальвацію - це видно як вертикальний ривок вгору на графіку. В обох випадках інфляція, хоч і з лагом, також починає зростати - через подорожчання товарів, логістичні збої та загальну економічну дестабілізацію.

Станом на 2025 рік, накопичена девальвація гривні з 2007 року перевищує 850%, а накопичена інфляція - понад 800%. Це означає, що за ці 18 років гривня втратила більшу частину своєї купівельної спроможності як усередині країни, так і на зовнішньому валютному ринку.

Інакше кажучи, на ту саму суму в гривні сьогодні можна купити приблизно у 8 разів менше, ніж у 2007 році - як у перерахунку на долари, так і під час оплати товарів і послуг в Україні.

Таблиця підтверджує ці висновки цифрами: різкі річні стрибки девальвації зафіксовано у 2014 (197,3%), 2015 (150,8%) та 2022 (134,1%) роках. Після кожного кризового епізоду курс стабілізувався, але на новому - значно вищому - рівні.

У 2023 і 2024 роках темпи девальвації були помірними - близько 3-10% на рік, що свідчить про намагання стабілізувати ситуацію та контролювати валютний ринок. За перші місяці 2025 року середнє значення за місячними індексами поки що становить 98,7%, що вказує на помірне зміцнення або фіксацію курсу гривні.

Зімбабве, Туреччина, Аргентина - коротко для контрасту

Якщо порівнювати з українським досвідом, то приклади Зімбабве, Туреччини та Аргентини дають змогу побачити, як девальвація може набувати ще більш екстремальних і затяжних форм.

Зімбабве - мабуть, найвідоміший приклад гіпердевальвації. У 2000-х роках країна зіткнулася з економічним колапсом: через неефективну аграрну реформу, політичну нестабільність і тотальну емісію грошей інфляція вийшла з-під контролю.

У 2008 році курс місцевої валюти обвалювався буквально щодня - до абсурду доходило те, що за буханець хліба потрібно було заплатити мільярди зімбабвійських доларів.

Держава кілька разів проводила деномінацію (технічну операцію, під час якої з обігу прибирають зайві нулі), але зрештою просто відмовилася від власної валюти та перейшла на долар США. Це випадок, коли девальвація переросла в економічну катастрофу, повністю обрушивши рівень життя і довіру до влади.

У Туреччині ситуація розвивалася за іншим сценарієм, але теж яскраво демонструє наслідки втрати контролю над валютою. З 2018 року турецька ліра переживала майже безперервну девальвацію.

Причина - нестандартна грошово-кредитна політика: замість підвищення ставок за високої інфляції президент Ердоган наполягав на їхньому зниженні, що підірвало довіру інвесторів і призвело до масового відтоку капіталу. За кілька років ліра втратила більшу частину своєї вартості. Хоча економіка Туреччини сильніша і різноманітніша, ніж у Зімбабве, жителі країни зіткнулися з постійним зростанням цін, а бізнес - з непередбачуваними витратами і складнощами в розрахунках.

Аргентина ж живе в режимі девальвації як у хронічному стані. Це країна, де регулярні валютні кризи стали майже частиною економічної культури.

Причини - високий рівень зовнішнього боргу, дефіцит бюджету, нестійка монетарна політика і слабкі резерви. Песо може впасти за місяць: такі стрибки тут відбуваються регулярно. Аргентинці давно звикли мислити в доларах, знімати зарплати в національній валюті й одразу ж переводити їх у більш стабільну. Девальвація тут - не виняток, а норма, і саме це робить економіку вразливою для найменших зовнішніх потрясінь.