Що таке марксизм?

Воно прагне пояснити, як влаштоване суспільство, чому в ньому виникає нерівність і як її можна подолати.

У центрі марксистської теорії - ідея про те, що історія людства - це насамперед історія боротьби між класами: тими, хто володіє засобами виробництва (заводами, землею, капіталом), і тими, хто працює на них.

Марксизм стверджує, що економіка лежить в основі всього суспільства - вона визначає і політику, і культуру, і повсякденне життя. Цю ідею називають історичним матеріалізмом.

Марксисти вважають, що капіталізм - сучасний лад, за якого все побудовано на приватній власності та прагненні до прибутку - нерівномірний і несправедливий.

Робітники виробляють цінності, але отримують лише малу їхню частину у вигляді зарплати, тоді як додаткова вартість - усе, що залишається після вирахування витрат, - привласнюється капіталістом. Це, за Марксом, і є суть експлуатації.

Рішення Маркс бачив у революції. Тільки докорінне перетворення суспільства, на його думку, може привести до справжньої рівності. Він передбачав, що робітничий клас одного дня підніметься, повалить капіталістів і встановить диктатуру пролетаріату - перехідну форму влади, за якої все буде спрямовано на усунення класів і приватної власності.

Кінцевою метою є побудова безкласового суспільства - комунізму - в якому засоби виробництва будуть у спільному володінні, а кожна людина зможе реалізувати себе без тиску необхідності заробляти на життя.

Класова боротьба

Одна з головних ідей марксизму - це твердження, що вся історія людства - це історія боротьби між тими, хто пригнічує, та тими, кого пригноблюють. Стародавні раби і рабовласники, феодали і селяни, капіталісти і робітники - на кожному етапі розвитку суспільства стикаються інтереси різних класів.

Ця боротьба не завжди помітна, але саме вона, на думку Маркса, рухає історію вперед. Марксисти вважають, що доти, доки існують класи, існуватиме й конфлікт між ними.

Історичний матеріалізм

Маркс і Енгельс запропонували особливий погляд на розвиток суспільства, який вони назвали історичним матеріалізмом. Його суть у тому, що не ідеї, мораль чи релігія визначають хід історії, а економічні відносини - те, як люди виробляють, обмінюють і розподіляють ресурси.

Над цими матеріальними умовами вибудовується "надбудова": право, культура, держава. Але в основі - економіка. Зміни у способі виробництва (наприклад, перехід від ручної праці до фабрик) рано чи пізно ведуть до змін у політиці та суспільстві.

Додаткова вартість та експлуатація

Маркс розробив поняття додаткової вартості - ключ до розуміння, як працює капіталізм. Робітник створює продукт, який коштує більше, ніж він отримує у вигляді зарплати. Ця різниця - і є додаткова вартість, яку привласнює собі капіталіст.

Таким чином, капіталіст заробляє не за рахунок власної праці, а за рахунок праці інших. Це, за Марксом, і є форма експлуатації: працівник створює багатство, але не отримує за нього повну компенсацію.

Революція і диктатура пролетаріату

Маркс не вірив, що капіталізм можна виправити через реформи. Він вважав, що тільки революція, в якій робітничий клас повалить буржуазію (власників капіталу), може привести до справжніх змін.

Після революції має настати фаза переходу - диктатура пролетаріату. Це тимчасовий стан, коли робітники керують державою з метою ліквідації класів, приватної власності та експлуатації. У міру усунення класової різниці держава має поступово відмерти.

Комунізм як мета

Остаточна мета марксизму - побудова безкласового суспільства, де немає експлуатації, приватної власності на засоби виробництва і влади одних над іншими.

Це суспільство, в якому кожна людина має рівний доступ до благ, а праця здійснюється не з примусу, а заради самореалізації. Знаменита формула Маркса: "від кожного за здібностями - кожному за потребами " - описує саме цей ідеал.

Occupy Wall Street

Особлива увага приділяється проблемі "нового пролетаріату" - працівників фрілансу, платформ, логістики та цифрових сервісів, які формально незалежні, але фактично позбавлені стабільності, гарантій і впливу на умови праці.

Сучасні марксисти досліджують, як змінюється капіталізм у цифрову епоху та які форми опору можливі у світі, де праця стає дедалі невловимішою, а влада - алгоритмічною.

Попри масштабний вплив, марксизм завжди був об'єктом гострої критики - як з філософського, так і з політичного боку. Його ідеї надихнули мільйони, але й породили безліч запитань, сумнівів і неоднозначних наслідків.

Спробуємо розібратися, чому погляди Маркса викликають суперечки, і як проявилися їхні слабкі сторони в реальності.

Чому ідеї Маркса викликають суперечки?

Однією з головних причин суперечок навколо марксизму є його радикальний підхід до соціальної трансформації. Маркс не просто критикував капіталізм - він прогнозував його повне знищення і заміну на нову систему.

Для багатьох це звучить як загроза стабільності: ідея насильницької революції, відмова від приватної власності, "диктатура пролетаріату" - усе це викликає тривогу, особливо в тих, хто цінує індивідуальні свободи, ринкову економіку та плюралізм.

Крім того, критики вказують на зайву економічну редукцію: марксизм часто зводить складну структуру суспільства винятково до економіки, ігноруючи роль культури, ідентичності, моралі та інших чинників.

Сучасні філософи також дорікають марксизму в надмірній вірі в історичну неминучість: нібито історія має йти за сценарієм від капіталізму до соціалізму, а потім - до комунізму. У реальності історія куди менш передбачувана.

Провали в реалізації

Найбільшу хвилю критики викликала практична реалізація марксистських ідей у XX столітті. Радянський Союз, Китай за Мао, Камбоджа часів Пол Пота, Північна Корея - всі ці держави будували свої системи, спираючись на марксизм.

Але замість суспільства рівності та свободи світ побачив диктатуру, репресії, масовий голод і дефіцит. Замість звільнення робітничого класу - посилення контролю, відсутність свобод і придушення інакомислення.

Критики зазначають, що марксизм, попри декларації, на практиці часто призводив до створення нових еліт, державної бюрократії та тоталітарних режимів. Парадокс у тому, що, прагнучи знищити гноблення, ці режими самі його породжували - вже в іншій формі.

Важливо розуміти: Маркс писав про майбутнє, якого сам не бачив, і не розробляв детальну модель "ідеальної" соціалістичної держави. Але саме цим і скористалися лідери, які, прикриваючись теорією, будували системи, далекі від гуманістичних ідеалів.

Хоча Карл Маркс жив і писав у XIX столітті, його ідеї не відійшли в минуле. Сьогодні марксизм продовжує залишатися частиною активних дискусій - в університетах, соціальних рухах, медіа та навіть вуличній політиці.

Він пережив крах "реального соціалізму", переродився і знову набув актуальності у XXI столітті. Питання про владу, нерівність і справедливість, які порушує марксизм, звучать сьогодні як ніколи гостро.

Де і як він використовується?

Сучасний марксизм - це насамперед мова аналізу. Вона використовується не стільки для побудови утопічного майбутнього, скільки для критичного осмислення сьогодення.

Марксистські категорії - класова боротьба, відчуження, експлуатація - допомагають описати нові форми гноблення, що виникають в умовах глобального капіталізму, цифрової економіки та неоліберальних реформ.

Марксизм сьогодні можна зустріти в найрізноманітніших сферах:

Академічна філософія

В університетах по всьому світу марксизм залишається важливим напрямком філософської та соціологічної думки. Неомарксистські школи: Франкфуртська школа або роботи Антоніо Грамші, Славоя Жижека, Девіда Гарві, розвивають ідеї Маркса стосовно сучасних реалій - від масової культури до урбаністики та цифрових технологій.

У гуманітарних науках марксизм використовується як критична оптика - не догма, а інструмент.

Політичні рухи

У багатьох країнах світу, особливо в Латинській Америці, Європі та Азії, марксизм продовжує надихати політичні партії та активістів. Це проявляється як у традиційних комуністичних партіях, так і в нових лівих рухах, які борються з нерівністю, трудовою нестабільністю та впливом корпорацій.

Фемінізм, постколоніалізм і культурна критика

Марксистський аналіз став основою для безлічі інших критичних теорій. Феміністські теоретики використовують його для пояснення економічного підпорядкування жінок і неоплачуваної домашньої праці.

У постколоніальній теорії ідеї Маркса допомагають аналізувати, як економічна експлуатація була вбудована в колоніальні та неоколоніальні відносини. Критики масової культури застосовують марксистські ідеї, щоб викривати механізми маніпуляції, споживання та ідеологічної підміни в кіно, рекламі та новинах.

Чому про нього знову почали говорити у XXI столітті?

У XXI столітті марксизм повертається не як політична модель минулого, а як дзеркало сьогодення.

Глобальні кризи - економічний крах 2008 року, зростаюча майнова нерівність, кліматична катастрофа, зростання авторитаризму - змушують людей шукати глибинні причини того, що відбувається. Марксизм пропонує не просто симптоми, а системний погляд на те, як влаштована влада, кому вона вигідна і за чий рахунок існує.

Молодь, академіки, активісти - дедалі більше людей звертаються до марксизму як до способу зрозуміти і критикувати устрій сучасного світу. Його ідеї знову звучать актуально, бо несправедливість не зникла - вона просто змінила форму.

Марксизм сьогодні - це не ностальгія за минулим, а розмова про майбутнє. В умовах нестабільності, соціальної поляризації та глобальних викликів він залишається інтелектуальним інструментом, здатним розкласти складну реальність по поличках - і, можливо, запропонувати шлях до її перетворення.

Марксизм - це не просто теорія, це призма, через яку можна подивитися на устрій світу, на причини нерівності та на можливі шляхи її подолання. Згодні ви з цими ідеями чи ні, знати їх важливо, щоб розуміти, як влаштована сучасна історія та політика.

Без знання марксизму важко по-справжньому осмислити події XX століття, причини революцій, формування соціалістичних держав та ідеологічні конфлікти, включно з Холодною війною.

Але не менш важливо розуміти його і в контексті сьогодення: сучасне обговорення тем, пов'язаних із соціальною справедливістю, працею, глобалізацією та нерівністю, часто спирається на марксистську логіку, навіть якщо це не завжди очевидно.

Марксизм дає мову для критики системи, в якій живе більшість людей, і пропонує інструменти для аналізу експлуатації праці, зростання корпоративної влади, деградації природи та відчуження в цифровому суспільстві.

Знайомство з цією теорією допомагає вибудовувати більш усвідомлене, глибше розуміння економічних і політичних процесів, вчить бачити зв'язки між особистим досвідом і глобальними структурами.