Криптовалюти і WEB 3.0: як WEB 3.0 змінює криптоіндустрію

Термін мережа (Web) широко вживається вже понад 32 роки, хоча мало хто знає історію його походження.

У 1989 році англійський вчений на ім'я Тім Бернерс-Лі поділився своїм баченням "комунікаційного посередника" для вчених, щоб ділитися й актуалізувати результати наукових досліджень у рамках проекту CERN (Європейська організація з ядерних досліджень). Чотири роки потому він створив World Wide Web (Всесвітню Павутину), яка запустила революційну еру Інтернету.

З моменту появи інтернету він постійно розвивається. На самому початку інтернет був майданчиком, який давав змогу споживати контент, ви не могли взаємодіяти з ним. Прикладом може слугувати будь-який старий новинник, схожий на газету. Ви просто читаєте і все.

До того, як інтернет перейшов на новий щабель свого розвитку, як такого виділення поколінь інтернету не було. Він просто був таким яким він є. Однак розробники стали вигадувати різні механіки, щоб взаємодіяти зі своїми користувачами. Десь впроваджували можливість залишати реакції на публікації, десь додавали форми зворотного зв'язку.

Як і з блокчейном на самому початку свого розвитку, ентузіасти почали закладати такі функції, які на самому початку розвитку навіть не планувалися.

З інтернетом відбувалося те саме. Усі поліпшення стандартного підходу призвели до того, що з'явилися соціальні мережі (Facebook тощо), електронна комерція (Amazon тощо) і багато іншого.

Саме це стало межею першого етапу, яку потім провели дослідники.

Межа між WEB 1.0 і WEB 2.0 насправді дуже абстрактна. Не можна сказати, що з'явився якийсь проривний сервіс, який змінив усе. Ні, як було сказано вище, якісь елементи з'являлися раніше. Як і за будь-якого розвитку, новий продукт запозичує підходи у старих продуктів. Найкраще - покращується. Найгірше - вирізається.

Поняття WEB 2.0 уперше було введене Дарсі ДіНуччі, але набуло широкого поширення тільки після використання Тімом О'Рейлі та Дейлом Догерті на конференції O'Reilly Media Web 2.0 у 2004 році.

Відмінною рисою WEB 2.0 стала можливість створення контенту самими користувачами. Це виражається у спілкуванні в соц. мережах за допомогою особистих повідомлень, коментарів реакцій на повідомлення, викладанні своїх фотографій, відео тощо. Користувачі почали шукати інформацію в соц. мережах (Facebook, Youtube, Twitter тощо), а не тільки в пошукових системах (Google, Yahoo тощо).

WEB 2.0 не замінив WEB 1.0, він став логічним розвитком функціоналу і, як і раніше, широко використовується як "інтернет тільки для читання". У той же час WEB 2.0 передбачає інтерактивність і поки залишається основним трендом в існуючому Інтернеті.

Цей рівень розвитку інтернету дав змогу перенести величезний обсяг завдань у мережу, що дало змогу максимально оптимізувати процеси та комунікацію людей. 

За довгі роки роботи і розвитку інтернету на рівні WEB 2.0 виявилися його головні недоліки. WEB 2.0 запозичив класичні проблеми сучасної економічної моделі, зберігається несправедливий розподіл багатства і влади (монополії мереж - Facebook, Google тощо).

З цього випливають проблеми централізації даних, які, на відміну від WEB 1.0, генеруються самими користувачами. Сама централізація в сукупності з монополією (недбале ставлення до даних) призводить до витоків і неправомірного використання цих даних.

За все потрібно платити, якщо сервіс зручний і безкоштовний, значить хтось за це платить. У разі всіх сучасних соц. мереж, ваші дані продають компаніям, які використовують їх у маркетингових цілях.

Також централізація призводить до величезних ризиків злому. Регулярно з'являються новини про те, що черговий сервіс був зламаний і дані мільйонів облікових записів потрапляють до рук зловмисників, які потім використовуються для шахрайства.

Тому в наш час безпека даних і захист конфіденційності користувачів стають проблемою, яка потребує негайного вирішення.

На самому початку WEB 3.0 уявляли, як взаємодію зі штучним інтелектом (ШІ). Алгоритми мали аналізувати дані, які генеруються під час використання користувачами різних сервісів. Після цього користувач отримує тільки той контент, який йому подобається. У принципі зачатки такого підходу ми бачимо вже в сучасних соціальних мережах (Instagram, TikTok тощо).

Однак людина не була б людиною, якби не накосячила. Великий капітал користується цим у своїх цілях, використовуючи ці алгоритми, щоб показувати нам більше рекламних пропозицій. Держави під ідеєю безпеки порушують конфіденційність користувачів і здійснюють постійний нагляд.

Для ентузіастів цей шлях розвитку через ШІ був закритий після події 2013 року, коли Едвард Сноуден розкрив ЗМІ секретну інформацію про систему глобального стеження PRISM, яку створило АНБ США.

Цей інцидент виявив неспроможність захисту конфіденційності користувачів, коли він забезпечується централізовано з боку уряду або бізнесу.

Свої мрії ентузіасти побачили в блокчейні. Доктор Гевін Вуд, засновник Polkadot і співзасновник Ethereum, сформулював бачення WEB 3.0 так:

WEB 3.0 - це всеосяжний набір протоколів, які виступають будівельними блоками для творців додатків. Ці будівельні блоки повинні зайняти місце традиційних web-технологій, таких як HTTP, AJAX і MySQL, і забезпечити принципово новий підхід до розроблення додатків. Ці технології дають користувачеві достовірні гарантії, які можна перевірити, щодо інформації, яку вони отримують, інформації, яку вони передають, що вони оплачують, і що отримують натомість. Надаючи користувачам можливість діяти самостійно, на вільному ринку з низьким порогом входу, ми можемо гарантувати, що у цензури і монополізації буде менше місць, де можна причаїтися.

Вважайте, що WEB 3.0 - це Велика хартія вольностей, основа свободи особистості, що протистоїть свавіллю деспота.

Впровадження WEB 3.0 з використанням технологій блокчейн (як запропоновано доктором Вудом) дасть змогу усунути існуючі недоліки Інтернету і одночасно з цим отримати переваги першого варіанту WEB 3.0 (з використанням ШІ). WEB 1.0 і WEB 2.0 вже існують, у той час як WEB 3.0 створюється прямо на наших очах. Ідеї WEB 3.0 служать маяком, який етап за етапом визначає напрямок розвитку Інтернету.

Зараз ми не бачимо різниці між WEB 2.0 і 3.0. Хоча браузер і виглядає по-старому, розвиваються такі інструменти як криптогаманці. Вони слугуватимуть нашим паспортом у новому інтернеті та зберігатимуть усю необхідну інформацію про наші активи. За допомогою такого підходу можна ідентифікувати користувачів без залучення сторонніх сервісів ідентифікації. 

Який вигляд це матиме наприкінці, чи вийде це взагалі, ніхто не знає. Це цікавий шлях, який у будь-якому разі еволюціонує у щось нове і ми будемо свідками цього.

Головна мета - створення нового інтернету, де кожен контролює свої дані та особистість.

Ключовими технологіями, на яких будуватиметься WEB 3.0, є ШІ, децентралізоване зберігання даних і криптографія.

Основні принципи:

• Взаємодія без необхідності довіри (блокчейн) - необхідний децентралізований протокол для взаємодії учасників усередині мережі. На даний момент таких екосистем багато. Усі вони намагаються поліпшити якісь елементи, щоб бути кращими.

• Децентралізоване зберігання даних - у цьому питанні є велика проблема, оскільки обсяги даних, які сьогодні утворюють різні сервіси, просто величезні. Для зберігання такого обсягу потрібна дуже велика кількість серверів. Централізовані рішення успішно вирішують це, оскільки можуть собі дозволити оплачувати це з прибутку, який отримують за допомогою використання даних користувачів. Поки не буде вирішена економічна проблема децентралізованого зберігання, широкого розвитку не буде (мотивація користувачів запускати свої ноди для зберігання даних).

• Децентралізовані обчислення і комунікації - спроби знайти ефективні рішення в галузі передачі даних і обміну активами вирішується майже всіма екосистемами на ринку.

• Децентралізовані додатки - головними поточними проблемами є безпека та конфіденційність даних. Її можна вирішити за допомогою децентралізованих додатків. Вони можуть захистити користувача від збору даних з боку додатків.

• Децентралізована особистість - основна проблема, з якою і потрібно боротися. За будь-якої реєстрації в застосунку, сервісі WEB 2.0, він збирає дані. Про проблеми такого підходу було написано вище. Децентралізована особистість (DID - decentralized ID) - набір децентралізованих ID, що дає змогу користувачам контролювати свою цифрову особистість і дані. Під час реєстрації в новому застосунку за допомогою DID можна користуватися самим застосунком, водночас захищаючи свої дані від втручання третьої сторони.

• Оптимізація користувацького інтерфейсу - спеціальні блокчейн-браузери, які підтримують роботу з децентралізованими додатками (DApps), децентралізованою особистістю (DID) і децентралізованими даними.

Блокчейн і його унікальні технології роблять можливою цифровізацію повсякденного життя. Цей перехід неминучий і змушує задуматися про те, який вигляд можуть мати різні варіанти цифрового світу. Уявіть собі час, коли реальне життя і цифровий світ будуть однаково важливі для нас. У цей момент буде потрібен надійний засіб для перевірки та ідентифікації всіх користувачів для входу в цифровий простір. Наша взаємодія з цифровим світом у майбутньому не буде обмежена традиційними текстами, музикою та відео. Користувачам будуть доступні для дослідження за допомогою свого цифрового аватара справжні цифрові світи. Користувачі зможуть за допомогою однієї цифрової особистості використовувати різні додатки, брати участь у соціальних активностях і зібраннях, зберігати анонімність або надавати обмежену інформацію за своїм вибором. Користувачі зможуть здійснювати операції так само, як і в реальному світі, без необхідності розкривати інформацію про свою особистість або активи.

Анонімність не буде ознакою злочинів. Натомість вона захищатиме конфіденційність даних користувача та контролюватиме доброчесність учасників мережі. Наприклад, система зможе оцінити всі дії користувача, які впливають на його кредитний рейтинг, і знижувати його за підозрілі активності. Користувачі з низьким кредитним рейтингом будуть заблоковані в додатках, однак вони зможуть відновити свій рейтинг за допомогою виплати штрафів або виконання своїх зобов'язань. Але інформація про події, що відбулися, залишиться записана в системі.

Анонімні акаунти зможуть мати відповідність із "цифровими особистостями" і навіть особистостями реального світу за допомогою процедури KYC (Know Your Customer - стандарту перевірки особистості для боротьби з відмиванням грошей), щоб не допустити зловмисної поведінки. У цифровому світі буде можливе управління і володіння різними активами, наприклад, нерухомістю в іграх. Право володіння і вартість будинку гарантуватиметься децентралізованими сховищами даних і алгоритмами. Технологія блокчейн забезпечить децентралізацію цифрових активів, а алгоритми в поєднанні з децентралізованим управлінням, захистять безпеку прав власності.

Якщо ви бажаєте дізнатися більше про криптовалюти та отримати навики, досвід та інструменти, які можна відразу застосувати на криптовалютному ринку - запишіться на навчання трейдингу в школу трейдингу CRYPTOLOGY.